ВСТУП

Стаття 1 Основного Закону України визначає її як правову державу [1]. Однією з головних характеристик та основним змістом діяльності правової держави є гарантування та забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина. Необхідною умовою реалізації цих завдань є дотримання та послідовна реалізація конституційних норм. Насамперед це положення стосується кримінального процесу, оскільки  судочинство у кримінальних справах є важливим механізмом захисту особою своїх прав та законних інтересів.

Провідною ланкою цього механізму виступають загальні засади кримінального провадження. Вони містять концентрований вираз вимог суспільної моралі, що склалися на конкретному етапі розвитку окремої держави та міжнародної спільноти, та забезпечують єдність правового регулювання суспільних відносин. У своїй сукупності принципи кримінального процесу визначають демократичну сутність кримінально-процесуального законодавства, є фундаментом усієї системи відповідних норм.

Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, на нашу думку, посідає чільне місце серед загальних засад кримінального провадження. Рівень гарантованості та забезпечення захисту зазначеного права визнається показником демократизації суспільства і є важливою складовою становлення правової державності [2, с. 202].

Об’єкт даного дослідження – право на свободу та особисту недоторканність.

Предмет дослідження – забезпечення права на свободу та особисту недоторканність як загальна засада кримінального провадження.

Основні завдання роботи:

1)       визначити поняття та правову природу забезпечення права на свободу та особисту недоторканність як загальної засади кримінального провадження;