Характеризуючи окрему засаду кримінального провадження, доречно було б звернутися до визначення цієї правової категорії в цілому. Під поняттям «засади» слід розуміти вихідні положення, принципи, основи світогляду, правила поведінки. Отже, як слушно зазначає В.А. Навроцька, терміни «принципи» та «засади» за лексичним значенням є дуже близькими, а етимологічно вони ідентичні [7, с. 11]. Під принципами кримінального процесу більшість дослідників розуміють перш за все ідеї про організацію системи правосуддя, які віднайшли своє втілення в чинному законодавстві [8, с. 385].

Визначаючи поняття забезпечення права на свободу та особисту недоторканність як загальної засади кримінального провадження, необхідно також з’ясувати зміст таких термінів, як «свобода» та «особиста недоторканність», та їх взаємозв’язок.

 Свобода виступає як можливість людини поводитись за власним волевиявленням і робити все, що подобається та не заборонено законом і не спричиняє шкоди правам і свободам інших людей.

Щодо поняття «особиста недоторканність» варто зазначити, що більшість українських теоретиків права розмежовують «широкий» та «вузький» його зміст. У «вузькому» сенсі поняття «особистої недоторканності»  особи в Конституції України та міжнародних актах обумовлене її спорідненістю з умовами законності затримання  і тримання під вартою особи. У зв’язку з цим видається можливим тлумачити особисту недоторканність як заборону незаконного затримання і тримання під вартою [9]. Проте, слід враховувати, що інститут недоторканності включає фізичний та духовний аспекти, свободу діяти, розпоряджатися собою, а отже, не перебувати під контролем. Відповідно до положень одного з рішень Комітету ООН з прав людини, порушенням ст.9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права   визнається неспроможність чи небажання державної влади забезпечити особисту недоторканність, навіть якщо посягання не пов’язане із позбавленням волі і виражається у небезпеці її втратити, погрозі життю або здоров’ю людини, переслідуванні з боку влади або приватних осіб. Тобто, погроза втратити свободу також порушує особисту недоторканність, у тому числі психічну