Загальним засадам кримінального провадження присвячено главу 2 Загальних положень чинного КПК України. Вона містить, відповідно до ст. 7, невичерпний перелік принципів, яким має відповідати зміст і форма кримінального провадження. Усі засади тісно пов’язані між собою, є взаємообумовленими, а отже утворюють єдину систему.
Визначаючи місце забезпечення права на свободу та особисту недоторканність у системі загальних засад кримінального провадження, вважаємо за доцільне навести їх класифікацію за кількома критеріями.
1) За юридичною силою джерела, в якому закріплено принципи:
- конституційні – закріплені в Основному Законі України;
- спеціальні (інші) – містяться в інших законах, передусім, у КПК.
2) За поширеністю на галузі права засади поділяють на:
- загальноправові – діють у всіх галузях права, але мають певні особливості у кримінальному процесуальному праві;
- загальнопроцесуальні – діють у всіх галузях процесуального права, забезпечують законність та ефективність відповідних процесуальних процедур;
- кримінальні процесуальні (галузеві) – діють лише в межах кримінального процесу [13, с. 53].
3) Залежно від організаційної побудови кримінального процесу засади поділяють на:
- організаційні;
-
організаційно-функціональні;
- функціональні.
Враховуючи вищенаведену класифікацію, можемо стверджувати наступне: забезпечення права на свободу та особисту недоторканність – це конституційна, галузева, функціональна засада кримінального провадження.
Віднесення цієї засади до конституційних обумовлене закріпленням права на свободу та особисту недоторканність у Конституції України. Так, відповідно до ст. 29 Основного Закону,