Підсистема визначення ефектиктивності діяльності соціально-комунікаційної спільноти
1

Підсистема визначення ефектиктивності діяльності соціально-комунікаційної спільноти

 

Вступ

 

Робота соціально-комунікаційної спільноти взаємопов'язана із державною політикою, передусім соціальною політикою, реалізацією концепції прав людини, правовим регулюванням соціальної сфери, правовою культурою суспільства, соціальними умовами різних суспільних груп. Дії соціальних працівників залежать не тільки від етичних принципів, теоретичних моделей, суспільних установок, професійної компетентності, а й від законодавчих норм. Законодавство забезпечує правовий статус соціальної роботи, створює правові умови для ефективного регулювання діяльності соціальних служб і системи соціальної підтримки населення.

У багатьох країнах чимало питань регулювання практики соціальної роботи делеговано фаховим асоціаціям соціальних-комунікаційних працівників, що посилює відповідальність професійної спільноти за дотримання фахових стандартів. У пострадянських країнах правове регулювання соціально-комунікаційної роботи є винятковою прерогативою держави, і ключову роль в її правовому забезпеченні відіграють рішення органів державної влади.

Будь-яка соціально-комунікаційна діяльність може бути представлена у вигляді ланцюга певних процедур і операцій. їх ідентифікація і розташування в продуманому, раціональному порядку може виявитися саме тією системою, яка підвищує ефективність і розробкою якої зайняті праксеологи, логіки, управлінці, соціологи та ін. Необхідність створення такої диктується, крім іманентних вимог ефективності, ще й важливими методологічними міркуваннями.

В наші дні метод вивчення будь-яких аспектів життя з погляду діяльності став одним з провідних. Евристичний характер діяльнісного підходу проявився під час аналізу цілого ряду наукових проблем, таких, наприклад, як виникнення і сутність пізнання, природа і діяльність людини, оптимізація навчально-виховного процесу та ін. Він став традиційним і дав позитивні результати в психології. За його допомогою не тільки розкрито зміст категорії діяльності в психології, вироблено загальну модель процесу, але й переконливо доведено, що діяльність, будучи основою існування й розвитку особистості, справляє вирішальний вплив на її формування.