ВСТУП
Пісня – найбільш проста і поширена форма вокальної музики, яка об’єднує поетичний текст з нескладною мелодією, що легко запам’ятається.
Це – малий віршований ліричний жанр, що існує у всіх народів і характеризується простотою музично-словесної побудови.
Актуальність роботи відзначається тим, що незважаючи на велику популярність пісенного жанру, в лінгвістиці досі не існує робіт, які б були присвячені комплексному вивченню емотивного впливу сучасної поп-пісні.
Вагомим аргументом обраної проблематики є лінгвостилістична оригінальність пісенного жанру та когнітивна значущість пісні для сприймання людиною навколишнього світу.
Комунікативна спрямованість пісні має на меті не тільки передавати інформацію, а також впливати на психоемоційний стан слухача. Звідси, пісня є особливим засобом лінгвістичного програмування ментальності певного шару людства. Робочою гіпотезою даного дослідження є припущення, що власне синтаксична організація пісенного твору грає найважливішу роль у психо-емотивному впливі на слухача.
Ми вважаємо, що саме поєднання музики, синтаксису і семантики тексту пісні є головним чинником у сприйманні людиною пісні на мовленнєвому та позамовленнєвому рівнях.
Мета дослідження полягає в дослідженні емотивності сучасної англомовної пісенної лірики на матеріалах пісень Майкла Джексона.
Для досягення поставленої мети нам необхідно виконати наступні завдання:
проаналізувати лінгвокогнітивний підхід та його базові положення;
охарактеризувати сучасну методологію лінгвокогнітивних досліджень;
дослідити категорію емотивності як об'єкт сучасних лінгвокогнітивних досліджень;