Міфологічна складова у романі Дж. Роулінг «Гаррі Поттер»: лінгвокогнітивний аспект
25

ному світу. Дзеркало сприймається як межа між земним і потойбічним світом і вважається небезпечним предметом, поводження з яким вимагає особливої ​​обережності і спеціального ритуального оформлення [4, c. 17]. У дзеркальному відображенні напис на рамі дзеркала говорить «I show not your face but your heart's desire» [39, c. 165].

«It shows us nothing more or less than the deepest, most desperate desire of our hearts. ... However, this mirror will give us neither knowledge nor truth. Men have wasted away before it, entranced by what they have seen, or been driven mad, not knowing if what it shows is real or even possible» [39, с. 171].

Значне місце в романах про Гаррі Поттера займає й середньовічна міфологія. Наприклад, згадується філософський камінь, котрий, як і в Середньовіччя, є надзвичайною рідкістю та володіє чарівними властивостями, зберігаючи життя його власнику:

«The Stone was not such a wonderful thing. As much money and life as you wanted, the two things most human beings would choose above all. The trouble is, humans do have a knack of choosing precisely those things that are worst for them.» [39, c. 158].

В середньовічній традиції філософський камінь, окрім дару безсмертя, давав можливість власнику перетворювати метали на золото. До середньовічної міфології належить і образ Василіска, який у Роулінг практично цілком повторює риси та функції біблійного василіска: його погляд перетворює людей на камінь.

Незважаючи на різноманітність міфів, в основі циклу романів лежить кельтська міфологія. Образи кельтської культури на фоні яскраво виражених і значущих середньовічних цінностей, таких як філософський камінь і василіск, а також образів скандинавської міфології (дракони, перевертні, русалки), мають нечіткий, «зглажений» характер, але саме вони спричинили величезний вплив на Роулінг, тому що являють собою одну з найбільш значущих міфологій західноєвропейської культури [29].