Міфологічна складова у романі Дж. Роулінг «Гаррі Поттер»: лінгвокогнітивний аспект
9

1)    відносно стійкі стереотипи масової буденної свідомості, обумовлені недостатнім рівнем інформованості та досить високим ступенем довірливості;

2)    пропагандистські і ідеологічні кліше, що цілеспрямовано формують  суспільну свідомість [20, с. 14].

Із представлених визначень всі певним чином відображають різноманітні аспекти та грані міфу як багатоаспектного та багатофункціонального культурного явища. У даному ж дослідженні міф буде розглядатися, як явище, що утворилося за давніх часів, відображає давні світогляд та уявлення про світ, та знайшло своє відображення у сучасних культурі та мистецтві, зазнавши ідейного переосмислення та перетворення у певні художні образи. Зокрема, особливий інтерес у рамках даної курсової роботи представляє саме структура міфу та її складові, що спонукає розглянути це питання більш детально.

Загалом, міф влаштований двошарово: у будь-якому його викладі присутнє так зване «стійке смислове ядро», або архетип, і та змістовна форма, у яку таємний зміст міфу «одягається» у розповіді оповідача. Термін «архетип», як відомо, вперше був введений швейцарським психоаналітиком і дослідником міфів К. Г. Юнгом, який присвятив своє життя дослідженню тієї «особливої частини душі», яка не була зобов'язана своїм існуванням безпосередньо досвіду людини і не була особистим придбанням [34, c. 69].

Архетипи являють собою схеми початкових міфологічних образів, їх психологічні передумови та можливості. Архетип, на думку Юнга характеризується тим, що «його основний сенс не був і ніколи не буде свідомим. Він був і залишається предметом інтерпретації, причому будь-яка інтерпретація, яка будь-яким чином наближалася до прихованого змісту (або, з точки зору наукового інтелекту, до абсурду, що те ж саме), завжди, із самого початку, не претендувала тільки на абсолютну істинність і дійсність, але також вимагала