Прокаріотичний та еукаріотичний типи будови мікроорганізмів
17
  • забезпечує передачу спадкової інформації від материнської клітини дочірнім;
  • синтезує тРНК, рРНК;
  • забезпечує формування рибосом (за участю ядерець).

2.3. Гіпотези походження еукаріотів

Автогенетична гіпотеза

Згідно з цією гіпотезою, еукаріотична клітина утворилась з прокаріотичної внаслідок розвитку плазмалемою системи інвагінацій, які надалі замкнулись навколо ділянок плазмалеми з ферментами дихального ланцюга, фотосинтетичними пігментами, нуклеоїда, відповідно утворивши мітохондрії, пластиди та ядро. Розвиток системи інвагінацій мембран призвів також до виникнення ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом та ін. Проте автогенетична гіпотеза не змогла пояснити чимало фактів. Наприклад, чому мітохондрії та хлоропласти містять власну ДНК і розмножуються поділом, чому в мітохондріях та хлоропластах наявні легкі прокаріотичні рибосоми, чому поровий апарат мітохондрій та пластид подібний до порового апарату прокаріот, і відрізняється від порового апарату плазмалеми еукаріот, як виник мітоз та з'явились мікротрубочки, та ін.

Ендосимбіотична гіпотеза

Наприкінці XIX ст. видатний ботанік та фізіолог рослин М. С. Цвєт, висловив припущення, що клітини рослин можливо являють собою симбіотичний утвір з клітини-господаря та бактеріальних внутрішньоклітинних симбіонтів, які відомі як хлоропласти та ядерця. Це припущення було детально розроблено у так звану ендосимбіотичну гіпотезу походження еукаріотичної клітини. Гіпотезу ендосимбіотичного походження еукаріотів називали «вражаючим витвором людської фантазії», «луна-парком», «непристойною темою у колі освічених біологів». Пізніше гіпотеза ендосимбіотичного походження еукаріотичної клітини була сформульована  заново.