-      Microsoft (Word, Excel) – широко використовуються в діловодстві для створення ЕД, характеризуються тим, що мають закриту специфікацію і не прийнятні для довготривалого зберігання;

б) формати графічних зображень:

-      GIF (Graphics Interchange Format) – графічний формат, рекомендований для передавання зображення каналами зв'язку; для довготривалого зберігання зображень не рекомендується;

-      JPEG (Joint Photographic Experts Group) – графічний формат з ущільненням інформації за мінімальних її втрат, широко використовується в Інтернет та в діловодстві; в цьому форматі ЕД над ходять і до архіву;

в) формати структурованого тексту (текстові документи, які мають графічні та аудіовключення, Інтернет-посилання тощо):

-      SGML (Standard Markup Generalized Language) – формат має можливості відкривання документів, зручний для їх довготривалого зберігання;

-      XML (Extenseble Markup Language) – призначений для створення та зберігання структурованих ієрархічних даних незалежно від характеристик програмно-технічних засобів;

Носіями для запису інформації є:

-      СD-ROM, СD-R – найпридатніші для архівного зберігання електронних документів, мають відносно значну ємність запису;

-      DVD (Digital Versatile Dosk) – оптичний диск, з такими самими перевагами, як і СД, може зберігати до 17 GB інформації.

Уміння бездоганно створювати електронні документи передбачає також дотримання певних вимог щодо їх подальшого зберігання протягом певного періоду, зазначає український дослідник П.М. Марченко [20, с. 83].