- зворотний зв'язок у процесі комунікацій.

Кожний з об'єктів повинен, по можливості, описуватися з позицій конкретних задач управління.

Задача контролю буде зрозумілою виконавцеві тільки за наявності конкретних параметрів. Наприклад, формулювання завдання "Контроль коштів" (об'єкт контролю) не дозволяє здійснити контроль, оскільки немає вказівки на конкретні показники, які потрібно порівняти зі стандартом. Результатом даного етапу є наповнення задач контролю конкретним змістом,

тобто приписування кожному завданню об'єкта контролю, контрольованих показників, часу контролю.

При описі задач контролю необхідно виявити встановлені стандарти на кожен контрольований параметр. Якщо параметр об'єкта не може відповідати стандартові або значення параметра не можна оцінити, то необхідно внести зміни або в задачі планування (установлення стандарту), або змінити суть задачі контролю. Таким чином, відбувається взаємне узгодження задач планування і контролю.

Технологія рішення задач контролю полягає в одержанні інформації про стан об'єкта і її порівняння зі стандартами. Стан об'єкта визначається джерелом інформації і фіксується функцією обліку. Значну частину інформації, незважаючи на широке використання комп'ютерів, доводиться обробляти людині. Для зручності обробки існують різні носії інформації: документи, дискети, компакт-диски, засоби відображення (монітори, табло і т. ін.). Людину, що збирає інформацію і передає їх контролеру, будемо називати джерелом інформації. До таких джерел інформації належать:

- особи, що призначені виконувати управлінські рішення;

- особи, що виконують яку-небудь роботу і результат оформляють у вигляді звітного документа;

- технічні засоби для вимірювання кількісних значень параметрів і передачі результатів контролеру.