Отже, у процесі виробництва виникає потреба в управлінні виробничими запасами. Завдання управління запасами пов’язане з необхідністю формування запасів матеріальних ресурсів з метою задоволення потреб у нескінченному виробничому періоді. При цьому виникає потреба в проведенні прогнозного аналізу виробничих запасів.

Важливим елементом у процесі прогнозування виробничих запасів є питання інформаційного забезпечення. Для надійності й ефективності цього процесу необхідно забезпечити:

-  повну за змістом, обсягом та структурою інформацію;

-  високий рівень ймовірності інформації;

-  можливість порівняння інформації у часі за кількісними та якісними показниками;

-  незалежні канали проходження найважливішої інформації;

-  своєчасно одержану та високоефективно опрацьовану інформацію.

Методологія прогнозування має шість завершених етапів [20].

Перший етап називають аналізом. На ньому необхідно опрацювати нормативну базу, необхідну і достатню для подальших достовірних розрахунків. Сукупність нормативів потрібно визначати через моделювання критерію ефективності (оптимальності) об’єкта прогнозу.

Критерій ефективності (цільову функцію) можна виразити формулою:

Y = F (Xi Zi) > max (min),

де Y – критерій ефективності (оптимальності);

Xi – керовані змінні параметри об’єкта й середовища, в якому він функціонує; Zi – некеровані змінні параметри об’єкта й середовища.

Такий підхід забезпечує правильний вибір мінімально необхідної і достатньої кількості параметрів, за якими можна простежити розвиток об’єкта.

Другий етап прогнозування пов’язаний зі спеціальними дослідженнями можливих змін умов у діапазоні від "як зміняться умови, якщо застосовувати реально можливі альтернативні управлінські дії". Завдання значно спрощується, якщо попередньо за допомогою експертного оцінювання відібрати обмежену кількість варіантів умов, що гарантовано забезпечать позитивний розвиток об’єкта прогнозування.