дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження ( ст. 176 КзпП).                                         

По-друге,              жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди ( ст. 177 КзпП).                                                        По-третє, у період вагітності, після пред’явлення відповідного медичного висновку, жінці знижують норми виробітку або переводять її на більш легку роботу, яка виключає вплив шкідливих факторів ( ст. 178 КзпП).                           

По-четверте, надається оплачувана відпустка по вагітності та пологах        (ст. 179 КзпП).                                                       

По-п’яте, роботодавець зобов’язаний видавати вагітним жінкам путівки до санаторіїв, будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу ( ст.185 КзпП) [21].

Грубим порушенням законодавства України є звільнення вагітних, іноді це відбувається за власним бажанням, але в примусовому порядку. Стаття 184 КЗпПУ передбачає, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч.6 ст.179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.              Необхідно зауважити, що однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи ( ст. 5-1 КзпП). Аналіз судової практики свідчить про те, що спори зазвичай вирішуються на користь потерпілої і суд змушує роботодавця відновити жінку у роботі [26].                                         

За грубе порушення законодавства про працю роботодавець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності і понести суворе покарання, що спричинить правові наслідки (судимість). А саме: незаконне звільнення вагітної