власниках колоній [16, с. 46].

Наступним важливим моментом, який сприяв створенню міжнародної системи обліку, на думку Палія В. Ф., був крах на світових фондових ринках у 1929, який породив багаторічну глобальну економічну кризу в індустріально розвинених країнах і регіонах, виявив недоліки чинної системи бухгалтерсь­кого обліку та фінансової звітності. Концептуальні принципи фінансової звіт­ності в різних країнах, і навіть у різних компаніях однієї країни, істотно відріз­нялися. Звітність різних компаній не завжди правильно сприймали користу­вачі. Вона виявлялася непридатною для серйозного аналізу, призводила до помилкових і неоднозначних висновків про результати діяльності та фінан­совий стан компаній, що представляли звітність [17, с. 5]. Такої ж точки зору дотримується й Штурміна О. С. Вона зазначає, що саме фінансова криза зу­мовила розробку в США системи національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку та звітності, які застосовували великі компанії, пред­ставлені на фондових біржах [19, с. 12].

На думку Бутинця Ф. Ф., на початку ХХ століття стало зрозуміло, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умо­вах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробниц­тва [13, с. 23].

Тобто, перший етап формування міжнародної системи обліку зумовив появу в окремих країнах законодавчих актів, які регулюють облік, створення професійних бухгалтерських організацій, переосмислення ролі обліку в сис­темі управління, проведення перших міжнародних професійних заходів, та поклав початок спробам стандартизації обліку.

Інтерес до міжнародної системи обліку почав зростати наприкінці 50−х

-    початку 60−х років ХХ століття у зв'язку з тим, що після Другої світової війни зростає економічна інтеграція та пов'язане з нею розширення транскордон­них потоків капіталу, міжнародної торгівлі та прямих іноземних інвестицій. Як зазначає Бутинець Ф. Ф., з середини ХХ століття у зв’язку з розвитком між