ури ринку; відсутність стимулів та необізнаність суб’єктів господарювання щодо умов застосування лізингу; залежність вітчизняного лізингового ринку від імпорту; обмеженість довгострокових фінансових ресурсів та їх висока вартість; відсутність податкових пільг; незацікавленість банків у довгостроковому кредитуванні лізингових угод; відсутність зацікавленості держави та її підтримки у формуванні розвинутого лізингового ринку; нестачу кваліфікованих фахівців із лізингових питань на рівні учасників лізингових відносин[20].

Застосувавши певні заходи для усунення вище перелічених факторів, які мають значний вплив на становлення лізингового ринку в Україні, як результат отримаємо покращення лізингової діяльності та перспективи її подальшого розвитку. Для того, щоб зрозуміти який саме вплив спричиняють фактори на результат(розвиток лізингу), застосуємо кореляційно–регресійний аналіз дослідження. Фактори дослідження[15,16]:

• ВВП на душу населення(як основний показник, що характеризує економічну ситуації в країні );
• Капітальні інвестиції за діяльністю у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (фактор – недостатня фінансова стійкість);
• Обсяг імпорту послуг (фактор–залежність вітчизняного лізингового ринку від імпорту).

Таблиця 3.2– фактори для кореляційно–регресійного аналізу[15,16]