-         уникнення невизначеності,

-         співвідношенням між колективізмом і індивідуалізмом.

Так, згідно даних показників вітчизняні менеджери перебувають посередині між індійськими і польськими менеджерами [17]. Що означає виникнення потенціальних конфлікти у взаємодії вітчизняних та західних менеджерів як у міжнародних корпораціях, так й у незалежних партнерів.

Важливо зауважити, що переважна більшість фахівців оцінює стан менеджменту в Україні як кризовий, який включає й невідповідність значної частини керівників підприємств наявним вимогам.

За результатами досліджень існує конфлікт між діловими культурами України та Заходу, основою якого виступають відмінності в семантиці ділової термінології та ділової мови, недостатнє володіння менеджерами України бізнесовою мовою. Б. Будзан звертає також увагу на конфлікти між підприємцями та інвесторами, які виникають через неоднакову участь в управлінні та капіталі організації. Менеджери достатньо часто ухвалюють рішення виключно в особистих інтересах, що спричиняє їх конфлікти з працівниками [18].

Таким чином, місцева культура стає предметом активного впливу з боку менеджменту корпорації в напрямі гармонізації взаємодії культур. При цьому використовують різноманітні інструменти: навчання, робота в міжнародних командах, стажування у відділеннях інших країні та інше. Перший аспект культурного середовища міжнародного менеджменту є пасивним, оскільки культура не змінюється, а другий - активним.

Варто звернути увагу й на те, що в Україні поступово набуває розвитку специфічна галузь діяльності – успіхологія, що спрямована на формування позитивного іміджу України за допомогою відповідної підготовки офіційних представників, а також керівників приватних підприємств для спілкування з іноземною пресою, з одного боку, та західних партнерів з українськими засобами масової інформації – з іншого.