РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ПОШИРЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ

1.1 Поняття міжнародного інфікування в глобальному середовищі

Зазвичай під час оцінки странових ризиків (тих, які пов’язані з діяльністю в окремій країні і однакові для всіх суб’єктів господарської діяльності: інфляція, соціальна нестабільність тощо) рейтингові агентства і компанії зосереджують свою увагу на подіях і змінах, які відбуваються саме всередині країни, а аналіз відносин з зовнішнім середовищем зводиться до геополітичних інтересів та експортно-імпортної структури держави. Суттєвому аналізу піддаються фундаментальні фактори, які визначають стан внутрішньої економіки, такі як: ВВП, інфляція, промислове виробництво і т.д. Таким чином, з поля зору випадає такий суттєвий фактор як міжнародні взаємозв’язки, які на сьогоднішній момент визначають схильність до фінансових потрясінь та лежать в основі міжнародного поширення кризових явищ. [11]

Два останніх десятиліття XX ст. показали, що якщо в якомусь регіоні світу відбуваються кризові явища, то країни з перехідною економікою і ринки, що розвиваються переживають серйозний економічний спад, ринки промислово розвинутих країн також відчувають потрясіння. Тобто, жертвою кризи стає не тільки «країна походження», але і ряд інших держав, що зумовлюється зростанням технологічної оснащеності фінансових ринків, появою нових фінансових інструментів та загальною тенденцією до глобалізації. У більшості наукових праць таке «перетікання» криз з країни в країну називають «епідемією» або «ефектом зараження» (contagion).

В економіці, інфекцією називають поширення кризи з однієї країни до іншої. Таке поширення може здійснюватися різними шляхами: через зміни відсоткової ставки, ціни активів, валютні курси, рух капіталу або через можливість виникнення кризових явищ. Використання в економіці слова «інфекція» основане на аналогії з поширенням інфекційних захворювань. Таким чином, валютну кризу в Таїланді, яка поширилась на решту країн Азії в 1997 р. часто називають «азійською інфекцією» («Asia