Єдині цілі наших бажань, які ми здійснюємо зараз же, безпосередньо, - це рух нашого тіла. Які б відчуття ми не бажали випробувати, до яких би володіння ми не прагнули, ми можемо досягти їх не інакше, як зробивши для нашої мети кілька попередніх рухів. Цей факт дуже очевидний і тому не потребує прикладах: тому можна прийняти за вихідний пункт дослідження волі те положення, що єдині безпосередні зовнішні прояви - тілесні руху. Доведеться тепер розглянути механізм, за допомогою якого здійснюються вольові руху. [24, с. 16].

1. Гетерономной теорії зводять вольові дії до складних психічних процесів неволевой характеру - асоціативним і інтелектуальним процесам. Так, наприклад, в дослідженнях, присвячених запам'ятовуванню, встановлюється асоціативний зв'язок між об'єктами А і В таким чином, що якщо я чую А, то відтворюю В. Але природно виглядає і зворотна послідовність, тобто якщо В, то А. У першому випадку людина діє мимоволі, а в другому, де діє закон оборотності асоціацій, довільно. Г. Еббінгауз наводить приклад: дитина інстинктивно, мимоволі тягнеться до їжі, встановлюючи зв'язок між їжею і насиченням. Оборотність цьому зв'язку заснована на такому явищі, при якому, відчувши голод, він буде цілеспрямовано шукати їжу.