Етика ділового спілкування
8


У середині 70-х років в Україні з’являються перші праці з проблем ділового спілкування. Цей феномен виокремлюється та формалізується як наукова категорія, описуються типи та стилі спілкування, особливості оптимального спілкування. У науковій літературі зазначається, що спілкування сприяє створенню умов для розвитку мотивації тих, хто займається професійною діяльністю, надає їй творчого характеру, розвиває особистості суб’єктів спілкування, попереджує виникнення психологічних бар’єрів. Певний внесок у вивчення проблеми ділового спілкування зробили спеціалісти з менеджменту, які описали процес комунікації як засіб підвищення ефективності управління, виділили бар’єри в діловому та міжособистісному спілкуванні й запропонували способи і засоби їх подолання.

& Література:

1. Карл Смолка. Правила хорошего тона.: Перев. с нем. – М.: Прогресс, 1980. – 272 с.

2. Психология и этика делового общения: Учеб. для вузов / Под ред. В.Н.Лавриненко. – М., 1997.

3. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова.–3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2001.–560 с.

4. Социальная психология и этика делового общения: Уч. пос. для вузов / Под общ. ред. проф. В.Н. Лавриненко. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1995. – 160 с.

5. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: Вікар, 2003. – 223 с.

Тема 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СПІЛКУВАННЯ

Сутність поняття “спілкування”.

Функції спілкування.

Сторони та особливості спілкування.

Види та рівні спілкування.

Способи впливу на людей під час спілкування.

Моделі та стилі спілкування.

Стратегії та тактики спілкування.

Сутність поняття “спілкування”.Спілкування – це соціальна взаємодія між людьми за допомогою знакових систем, за для передавання суспільного досвіду, культурного надбання та організації спільної діяльності. Всі психічні якості особистості проявляються і формуються в спілкуванні з іншими, тому спілкування безпосередньо пов’язане з взаємовідносинами, які бувають:

–         взаємовідносини типу “Я – Я” або міжособистісні відносини;

–         взаємовідносини типу “Я – Ми” або індивідуально-колективні;

–         взаємовідносини типу “Ми – Ми” або колективно-суспільні.

Отже, спілкування – це багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який завжди породжується потребами спільної діяльності, та включає обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття й взаємопорозуміння між людьми.

Спілкування завжди буває за наявності певної мети: