в) встановлення потенційної шкоди навколишньому середовищу під час здійснення й експлуатації проекту;

г) визначення розміру заходів, необхідних для відвернення пом'якшення потенційної шкоди;

ґ) розроблення плану збереження природного середовища.

ТЕСТИ ДО ТЕМИ № 8

1. Державна інноваційна політика — це:

а)  сукупність науково-технічних, виробничих, фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних з виробництвом та просуванням на ринок нової продукції;

б) політика, яка пов'язана з вибором пріоритетів у науці та техніці;

в) регулювання інноваційної діяльності на рівні держави.

2. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:

а) розвиток товарно-грошових відносин;

б) конкуренцію на ринку;

в) безробіття.

3. Державна інноваційна політика «технологічного поштовху» пов'язана з:

а)   використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;

б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки;

в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.

4. До інструментів державної підтримки інноваційної діяльності не належать:

а) науково-технічна експертиза;

б) державне замовлення;

в) патентно-ліцензійна діяльність;

г) лізинг.

5. Державна інноваційна політика ринкової орієнтації пов'язана з:

а)   використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;

б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямків розвитку науки та техніки;

в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.

6.  Національним органом, що здійснює і координує роботу сертифікації продукції в Україні, є:

а) Державний комітет України з питань стандартизації, метрології і сертифікації;

б)   Державна комісія  при  Уряді  України  з  питань  стандартизації,  метрології і сертифікації;