Розглянувши економічні теорії в хронологічній послідовності,   ми бачимо, що лише з 50-х років науково-технічний прогрес розглядається як чинник виробництва разом з капіталом та працею.             

    Але головною постаттю серед фундаторів інноваційних теорій         

економічного  розвитку,  безперечно,  є. австрійський  економіст         

Йозеф Шумпетер (1883—1950). Ще в 30-ті роки він ввів поняття інновації, трактуючи його, як зміну з метою впровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації промисловості.

    Економічні категорії “інновація”, “інноваційний процес” Й. Шумпетер поєднав з теорією довгострокових циклічних коливань теорією “довгих хвиль” М. Д. Кондратьєва (1892—1938). Для обґрунтування своєї теорії М. Д. Кондратьєв здійснив аналіз статистичних даних 4 провідних капіталістичних країн — Англії, Франції, США, Німеччини. Вивчення цих даних дало Кондратьєву підстави для висновку, що існують цикли економічної кон'юнктури — “довгі хвилі” з середньою тривалістю 54 роки (пожвавлення виробництва, потім його бурхливий підйом, криза перевиробництва, яка переходить у стадію депресії).

    Відомо 5 технологічних хвиль (укладів):             

І хвиля (1785—1835) - механізація праці у ткацтві;                                 

II хвиля (1830—1890, середина XIX ст.) — вуглевидобуток та          

паровий двигун;                                  

III хвиля (1880—1940, кінець XIX — початок XX ст.) — чорна           

металургія;                     

IVхвиля (1930—1990) — нафта разом з продуктами органічної хімії                                   

V хвиля (1985—2035) — мікроелектроніка.              

Ключовим чинником є саме масовий попит на відповідні зміни.

    М. Д. Кондратьєв з'ясував причини знайдених закономірностей          

(хвильових коливань у виробництві) та помітив, що “довгі хвилі” ви­никають не від дії чинників економічного розвитку, які визнавались головними на ті часи. Кондратьєв звернув увагу, що протягом двох десятиріч, які передують підйомові хвилі довгого циклу, спостерігається пожвавлення в галузі технічних винаходів, а початок підйому збігається з широким застосуванням винаxодів у промисловості. Це підтверджувало інноваційну теорію. Й. Шумпетера, який побачив можливість подолання кризи та спадів у виробництві за допомогою інноваційного оновлення капіталу завдяки  (через) технічним, організаційним та управлінським нововведенням.        

Сучасна ринкова модель економіки базується на інноваційному типі розвитку, для якої характерні: - інтелектуалізація виробничої діяльності;

• використання високих інформаційних технологій;

• екологічність;