стратегічної  господарської одиниці (СГО) в тій або іншій конкретній ринковій ситуації. Наприклад, стратегія вибору ринків; стратегія конкуренції на обраному ринку. І далі на вибраному ринку: досягнення переваги в конкуренції на основі лідерства в якості продукції; лідерство в цінах; ринкова спеціалізація, ринкова  кооперація.

    2. Функціональні стратегії - комплекси заходів і програм для окремих функціональних сфер і підрозділів підприємств. Вони мають підпорядковане значення і є по суті ресурсними програмами,  що забезпечують практичну реалізацію базових стратегій.

    Крім того, за класифікацією Х.Фрімана, існує шість типів інноваційної стратегії підприємства;      

1)  наступальна;           

2)  захисна;

3)  імітаційна;

4)  залежна;                                                              

5)  традиційна;                                  

6)  “за нагодою”.

    Наступальна інноваційна стратегіяохоплює: активні НДДКР,

орієнтовані на маркетинг; стратегію злиття; стратегію придбання наступальні стратегії звичайно потребують кредитних інвестицій отже, більше використовуються на підприємствах, що мають достатньо високий фінансовий потенціал, кваліфікований склад менеджерів і творчого науково-технічного потенціалу.

Захисна інноваційна стратегія відбиває реакцію підприємства дії конкурентів і побічно на потреби і поведінку споживачів.

Імітаційна інноваційна стратегія пов'язана з копіюванням технології виробництва продукції фірм-піонерів. Використання цієї стратегії, не дуже віддалене в часі від першого використання базової інновації, як правило, пов'язане з придбанням ліцензії на виробництво такого продукту.                            

    Залежна інноваційна стратегія визначається тим, що характер технологічних; змін, на підприємстві залежить від політики інших фірм, які виступають як основні в коопераційних технологічних зв'язках. “Залежні” підприємства не роблять самостійних спроб змінити свою продукцію, оскільки вони тісно пов'язані а вимогами до неї провідного підприємства.

    Традиційна інноваційна стратегія означає відсутність технологічних змін на підприємстві. На традиційних виробництвах закріплюються певні інноваційні форми на тривалий період їх “життєвого циклу”. Традиційна стратегія вважається інноваційною як осмислена відмова від оновлення продукції внаслідок ретельного аналіз ринкової ситуації і стану конкурентів, але традиційна стратегія ж уникає власне інноваційної поведінки, оскільки вона пов'язана з удосконаленням форми і сервісу традиційної продукції. 

    Інноваційна стратегія “за нагодою” пов'язана з використанням інформації і можливостей, які виникають у зовнішньому середовищі підприємства.