-    організація (застигла ієрархічна структура, бюрократія);

-    персонал (висока плинність, недостатня мобільність).

    Порядок розроблення інноваційної політики. Розробляючи

інноваційні стратегії, необхідно врахувати такі їх особливості:    

    1. Стратегія підприємства перебувають  під впливом змін у навколишньому середовищі. Вони можуть самі формувати ці зміни своїм активним впливом або відгукнутися у формі реакції (стратегії пристосовування). Зміни навколишнього середовища можуть бути такими, що вже наступили, або ще тільки очікуються.

    2. Стратегії дають можливість встановити, яким чином можна внести в дію наявний потенціал з урахуванням існуючих і очікуваних у майбутньому сильних і слабких сторін з тим, щоб виконати наміри підприємства.

    3. Стратегії - підприємства дають лише загальний напрям, за яким розвивається підприємство. Тому вони мають доповнюватися заходами тактичного порядку.

    4. Мета стратегій підприємства - формування стійкого потенціалу успіху з урахуванням його переваг перед конкурентами.

    Зазначені особливості відображаються в технології їхнього розроблення та оцінювання. У загальному вигляді порядок роз­роблення інноваційної політики підприємства, тобто її техноло­гію можна подати таким чином:

Стратегічний діагноз

Стратегічний аналіз

Формування стратегії

Оцінка програм

Реалізація стратегії

Стратегічний контроль

    Центральне питання технології розроблення інноваційної політики  - прийняття стратегічних рішень на альтернативній ос нові. До об'єктивно необхідних компонентів цього підходу належать: параметри рішення, альтернативи рішення, цільова настанова. Без них утрачається зміст цієї процедури в цілому.

    1. Параметри рішення -  загальні характеристики стану системи, що потребують урахування при виборі рішення. Розрізняють екзогенні та ендогенні параметри рішення:

    а)  екзогенні (зовнішні) - це показники, що характеризують параметри підприємства, що змінюються під впливом чинників зовнішнього  середовища  (правові  і  соціальні  норми,  технічні знання, потреби населення, ціна на виробничі чинники, ціна та якість конкуруючої продукції);