1  група — наукові організації, що створюють і реалізують ін новації;

    2 група —ринкові суб'єкти інноваційної діяльності, що до опрацьовують, виробляють та реалізують інновації;

    3 група — організаційні структура інтеграції науки та виробництва, що скорочують період від виникнення ідеї до її практичного використання.

    Наукова організація - організація (утворення, підприємство фірма), для якої наукові дослідження і розробки є основним видом діяльності. Вони можуть бути основною діяльністю такої для Підрозділів цієї організації. Наявність таких підрозділів не залежить від належності організації до тієї або іншої галузі економіки, від організаційно-правової форми власності. Відповідні до рекомендацій Керівництва Фраскаті діє така класифікація наукових організаційза секторами науки і типами організацій об'єднаних за організаційними ознаками, характером і спеціалізацією виконуваних робіт.

    Державний сектор об'єднує організації міністерств і відомств, що забезпечують управління державою і задоволення потреб суспільства в цілому; безприбуткові (некомерційні) організації, цілком або в основному, які фінансуються і контролюються урядом, за винятком організацій, що належать до вищого рівня.

    Підприємницький сектор охоплює всі організації і підприємства, основна діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції або послуг з метою продажу, у тому числі й ті, що перебувають у власності держави.

    Вищі організації - це університети й інші вищі навчальні за клади, незалежно від джерел фінансування або правового статусу; науково-дослідні інститути, експериментальні станції, клініки; організації, що безпосередньо обслуговують вищі організації

    Приватний безприбутковий секторскладається з приватні організацій, що не ставлять своєю метою одержання прибулі (фахові товариства, спілки, асоціації, суспільні, добродійні організації, фонди); приватних індивідуальних організацій.

    Ринкові суб'єкти інноваційної діяльності — це здебільшого малі підприємства, до яких належать: венчурні, обслуговуючі інжинірингові фірми, проектні бригади, фірми “спін-офф”. Крім того, А. Ю. Юданов пропонує чотири типи компаній, назва які залежить від типу реалізовуваної стратегії: віоленти, комутані, патієнти, експлеренти.

    Віолентна (силова) стратегія характерна для фірм, що діють у сфері стандартного виробництва. Фундаментальне джерело сил - ---------- виробництво продукції середньої якості за низькими цінами. За рахунок цього фірма забезпечує великий запас конкурентоспроможності. Приклади: автомобілі “Тойота”, “Шеврове”, холодильники “Сіменс”, “Электролюкс”, сигарети “Мальборо”,------- та ін.  

    Патієнтна (нішева) стратегія типова для фірм, що стали на шлях вузької спеціалізації для обмеженого кола споживачів. Свої дорогі та  високоякісні товари вони адресують тим, кого не влаштовує  звичайна  продукція. Вони