Економіка та організація інноваційної діяльності
44


моторс”, “Форд мотор”, “Джененерал електрик”, японські “Соні”, “Тойота”, шведська “Електролюкс”, німецька “Сіменс”, південно-корейська “Самсунг” і багато інших організацій свої стратегії формують на основі таких принципів:

-    диверсифікації — випуск товарів сполучення в портфелі товарів, що вдосконалюються внаслідок упровадження різноманітних видів інновацій;

-    підвищення якості товарів і ресурсозбереження за рахунок активізації інноваційної діяльності, застосування щодо різних то варів, залежно від їхньої конкурентоспроможності, різноманітних стратегій: віолентів, патієнтів, комутантів або експлерентів, роз виток міжнародної інтеграції і кооперування;

-    підвищення якості управлінського рішення та ін.

    Тому із наш час продовжується процес укрупнення фірм, створення об'єднань, яким не властиві чинники, що стримують зростання малих фірм. У цьому інтеграційному процесі можна виділити основні риси великих організацій, в основному спеціалізованих, комплексних інноваційних організацій. Коротко перелічемо їх:

    1.  Маркетингові організації — займаються сегментацією ринку, розробленням нормативів конкурентоспроможності, реалізацією концепції маркетингу й ін;

    2.  Науково-дослідні центри - проводять наукову й експериментальну перевірку можливості матеріалізації нормативів конкурентоспроможності товарів, розробляють нововведення, здійснюють їхню апробацію і дифузію.

    3. Сфера діяльності  проектно-конструкторських  організацій, спеціальних конструкторських бюро - конструкторські розробки, проектування ідей, експериментування і випробування нових зразків товарів.

    4. Проектно-технологічні організації розробляють і  виготовляють технологічні системи виробництва товарів з мінімальними витратами ресурсів і високої якості.

    5.  Будівельно-монтажні   організації   розробляють   проектно кошторисну документацію на об'єкти нового капітального будівництва, розширення, реконструкції або технічного переозброєння у зв'язку з упровадженням інновацій.

    6. Організації з матеріального забезпечення виробництва - здійснюють нормування і аналіз ефективності використання ресурсів.

    7. Фінансові організації - регулюють фінансово-кредитний механізм, грошові потоки; банківські  взаємовідносини інноваційної організації з постачальниками, споживачами і зовнішнім середовищем.

    8.  Серед завдань підприємства (компанії, фірми) - освоєння виробництва нової продукції, серійне виробництво, тактичний маркетинг і збут.

    9.  Сервісні  організації  -  забезпечують  управління   якістю сервісу продукції від виготовлювача до її споживача.

    10. Ремонтні організації - займаються технічним обслуговуванням і ремонтом продукції.

    11. Наукові парки - інноваційні організації, що формуються навколо великих наукових центрів (університети., інститути).