Економіка та організація інноваційної діяльності
53


виробничих, управлінських,  фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних з просуванням пової чи поліпшеної продукції на ринок збуту. Інноваційна політика є ширшим поняттям, ніж науково-технічна, яка традиційно пов'язана з вибором пріоритетів у науці та техніці. Інноваційна політика поєднує науку, техніку, підприємництво, економіку та управління; охоплює виробництво, банки, науково-технічні кадри.

     Розрізняють 4 типи інноваційної політики:

    1.  Інноваційна політика «технологічного поштовху». Ця політика пов'язана з визначенням державою пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки.

    2.   Інноваційна політика ринкової орієнтації. Пов'язана з використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і ви бору напрямів розвитку науки та техніки. При цій політиці обмежена роль держави в стимулюванні інноваційної діяльності.

    3.  Інноваційна політика соціальної орієнтації. Ця політика стосується  соціального  регулювання   наслідків  НТП,  а  процес прийняття рішень базується на соціально-політичних рішеннях. Ця політика ніколи не використовувалась самостійно, але окремі її елементи відображені в розвитку різних країн.

    4.  Інноваційна політика, яка націлена на зміни економічної структури господарського механізму. Ця політика пов'язана із впливом передової технології на вирішення соціально-економічних проблем, на зміни галузевої структури, на рівень життя.

    Важливими засобами державного регулювання інноваційної діяльності - інструментами державної підтримки інноваційної діяльності мають бути:

 • національні науково-технічні програми;

 • державне замовлення в науково-технічній сфері;

 • державна науково-технічна експертиза:

 • бюджетне фінансування інноваційних процесів;

 • патентно-ліцензійна діяльність;

 • стандартизація та сертифікація продукції в науково-технічній сфері;

 • формування науково-технічних кадрів;

 • створення системи науково-технічної інформації.

    Основою правового регулювання інноваційної діяльності є цивільне законодавство, що об'єднує законодавство про авторські суміжні права, патентне й інше, законодавство про інтелектуальну власність, закони про підприємництво та інноваційну діяль ність. Правове регулювання інноваційної діяльності узгоджується з трудовим законодавством, законодавством про бюджетний процес, законодавством про постачання продукції для найважливіших державних потреб і законодавством про державну та комерційну таємницю.  

    Нормативно-правова база інноваційної діяльності містить у

собі нормативні акти трьох рівнів: