-    економічний - ураховує, у вартісному виразі всі види результатів і витрат, що зумовлені реалізацією інновацій;

-    науково-технічний — характеризує новизну, простоту, корисність, естетичність, компактність;

-    фінансовий — базується на результатах фінансових показників;

-    ресурсний — відображає вплив інновацій на обсяг виробництва і споживання того чи іншого виду ресурсів;

-    соціальний — ураховує соціальні результати реалізації ін новацій;  

-    екологічний — ураховує вплив інновацій на оточуюче середовище (шум, електромагнітне поле, освітленість, вібрація).

    Крім того, показники ефекту інноваційної діяльності можна розмежувати за такими ознаками:

• за місцем одержання — на локальний і загальнодержавний;

• за метою визначення — на абсолютний і порівняльний;

• за ступенем збільшення — на одноразовий і мультиплікаційний;                                                                          

• за часом урахування результатів і витрат — за розрахунковий період та річний.

    Локальний ефект характеризує результат інноваційної діяльності на рівні підприємства або іншої господарюючої структури. Загальнодержавний ефект характеризує спільний ефект у сферах виробництва і використання інновації.

    Абсолютний ефект характеризує загальний результат, що одержує підприємство від здійснення інноваційних заходів, за певний проміжок часу. Порівняльний ефектхарактеризує результати порівняння можливих альтернативних варіантів інноваційних заходів та вйб6ру кращого них.

    Одноразовий ефект характеризує загальний (первісний) результат, що одержує підприємство від здійснення інноваційної діяльності. Мультиплікаційний ефект характеризує результат інноваційної діяльності, що поширюється не тільки на підприємство, а й на інші галузі, унаслідок чого відбувається мультиплікація ефекту, тобто процес його помноження.

    Тривалість часу, що враховують при розрахунку інноваційного ефекту на розрахунковий період чи на рік, залежить від таких чинників:

-    терміну інноваційного періоду;

-    строку використання об'єкта інновацій;

-    ступеня достовірності вихідної інформації;

-    вимог інвесторів.

    Загальним принципом оцінювання ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання. Ефект від застосування нововведень може характеризувати показник прибутку, який, з одного боку, може складатися з економії від зниження собівартості, а з другого боку — від підвищення ціни, унаслідок нової якості інноваційної продукції.

    У цілому проблема визначення ефективності і відбору найвигідніших варіантів реалізації інновацій потребує, по-перше, перевищення кінцевих