Сутність та функціональна наповненість управлінського рішення
18

Яким би застарілим не видавався нам сьогодні тейлоризм, він без сумніву справив великий вплив на практику управління XX ст., це була також одна з найперших серйозних спроб створити науку про управління.

Тейлору вдалося заявити про менеджмент уголос, його праця мала значний вплив в усьому світі, і навіть тепер частина керівників приймають рішення, орієнтуючись на його методику. Можна навіть наважитися стверджувати, що тейлорівська пристрасть до вимірювання спровокувала виникнення стратегії тотального управління якістю (ТQМ), яка зараз домінує в більшості галузей.

До певної міри, концепція поширення відповідальності, що постала в останні роки, зводиться лише до того, що роль, яка за Тейлором підводилася менеджерам, передана тепер тим, хто безпосередньо стикається з виконанням завдань. Нині вони, а не їх керівники, вирішують, як найефективніше впоратися з проблемою.

Універсальне передбачення. Це переконання, що все можна передбачити. Хоч як наївно звучить воно тепер, проте ще кілька  років тому науковці справді вірили, в те що маючи в розпорядженні достатній обсяг комп’ютерних ресурсів та необхідні дані, можна передбачити все.

Ідея виникла у 60-ті роки, коли поява потужних комп’ютерів уможливила дивовижну точність розрахунків і розробку американської та радянської космічних програм.

Те, що науковці та інженери можуть точно вирахувати силу імпульсу. необхідного для доставки ракети на задану орбіту чи навіть для досягнення Місяця, переконало багатьох у тому, що всі наступні події стають передбачуваними, якщо зібрано правильну інформацію і правильно застосовано закони фізики. Фактично, такий погляд був навіяний вражаючою, незвичною ще тоді потужністю комп’ютерів.

Деякі вчені почали вірити, що можна, приймаючи рішення, скласти з себе відповідальність за вибір варіантів, - людина мусила поступитись місцем машині. Якби всі рішення приймалися комп’ютерами, - казали вони, жодних помилок більше б не траплялося.

Втім, у 80-х рр. науковці, врешті, зрозуміли, що певні події просто неможливо передбачити. Зокрема, довгострокові прогнози погоди постійно містили помилки.

Такий поворот подій примусив думати, що будь-яка діяльність, у якій задіяні природній або людський фактори, є принципово непередбачуваною у середніх часових масштабах.

Отже, як бачимо, кожна з розглянутих моделей є досить цікавою і кожна з них має відображення в тій чи іншій мірі у сьогоденні. Наступні моделі є більш відомими, саме тому ми приділили увагу лише деяким з них. Розглянути ці моделі є актуальним, тому що вони відображають еволюцію і розвиток застосування різноманітних методів у процесі управління, а саме у прийнятті управлінських рішень. Отож, мистецтво прийняття управлінських рішень полягає у виборі правильних методів і прийомів для того, щоб прийняте рішення було ефективним розвиток застосування різноманітних методів у процесі управління, а саме у прийнятті управлінських рішень. Отож, мистецтво прийняття управлінських рішень полягає у виборі правильних методів і прийомів для того, щоб прийняте рішення було ефективним.

Експертні методи у стратегічному виборі.

Експертні методи прийняття рішень у стратегічному виборі передбачають урахування суб’єктивних думок експертів про майбутній стан підприємства у разі реалізації обраної стратегії.

До складу індивідуальних експертних оцінок належать: метод “інтерв’ю”, за яким здійснюється безпосередня робота експерта зі спеціалістом за схемою “запитання – відповідь”; аналітичний метод, при якому здійснюється логічний аналіз певної ситуації, складаються аналітичні доповідні записки; метод написання сценарію, який базується на визначенні логіки процесу або явища в часі за різних умов.

Останнім часом досить популярним експертним методом при виборі стратегії діяльності є метод складання сценаріїв.

Метод написання сценарію - це опис логічно послідовного процесу, виходячи з конкретної ситуації. Сценарії переважно розробляються на основі певних техніко-економічних характеристик і показників основних процесів виробничої і наукової бази для вирішення