· орендовані

У економічних розрахунках використовують 3 види оцінки основних засобів:

1.         Первісна вартість (історична) – фактична сума витрат підприємства на придбання, транспортування, монтаж, побудову і спорудження основних засобів (інвентарна вартість)

2.         Відновлювальна вартість – вартість основних засобів, переоцінена за діючими цінами на момент оцінки та пере індексації

3.         Залишкова  вартість дорівнює первісній за вирахуванням зносу.

Основні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається у П(С)БО№7 „Основні засоби”, згідно з яким основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року). Таким чином, основний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів визначається терміном служби більше одного року без обмеження їх вартості.

Найменування груп основних засобів відповідають субрахункам синтетичних рахунків № 10 „Основні засоби” та № 11 „Інші необоротні матеріальні активи”. Межа між ними встановлюється   пунктом 5 П(С)БО№7 згідно з яким підприємство має право самостійно  визначати вартісну ознаку основних засобів, що повинно бути відображено в обліковій політиці підприємства. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій зі всіма приладами і приладдям до нього або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій або відокремлений комплекс конструктивно-з’єднаних предметів одного або різного призначення, які мають для їх, обслуговування спільні прилади, приладдя, керування та єдиний фундамент, у результаті чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу лише у складі комплексу, а не самостійно.

Але якщо один об’єкт основних засобів складається з окремих частин, у яких різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися у бухгалтерському обліку як окремий об’єкт.

П(С)БО№7 вводить і нове поняття – це подібні об’єкти, тобто ті об’єкти, які мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість.

Справедлива  вартість  визначається сумою, за якою актив може бути  обміняний або отриманий в операції між незалежними, поінформованими та зацікавленими сторонами.