Бухгалтерський облік
46

фактурної вартості (оплаченої постачальнику при купівлі) і транспортно-заготівельних витрат. Так як транспортно-заготівельні витрати можуть змінюватися, то на практиці фактична заготівельна собівартість товарно-матеріальних цінностей визначається як середньозважувана величина. Підприємства, що використовують оцінку матеріальних цінностей за купівельними цінами відображує їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку за фактурними цінами (тобто за цінами, що визначаються за прейскурантом або договором з урахуванням різних націнок, знижок, транспортних витрат постачальника), а всі інші витрати, що виникають, відносять до накладних витрат того періоду, протягом якого вони виникли. Для розрахунку фактичної собівартості матеріалів, відпущених із складів у виробництво обраховують середній відсоток транспортно-заготівельних витрат (або відхилень). Частка транспортно-заготівельних витрат належить списуванню на виробництво пропорційно вартості відпущених матеріалів за облікованими цінами помноженої на визначений середній відсоток транспортно-заготівельних витрат. Такий розрахунок робиться по кожній групі матеріалів, що обліковується.

Середній відсоток визначається за формулою:

СЕРЕДНІЙ % = Сума ТЗВ на початок місяця + Сума ТЗВ за звітний місяць / Залишок матеріалів на початок місяця + Прибуття матеріалів за звітний період

Оцінка вибуття запасів

(відпуск у виробництво, продаж, безкоштовна передача).

Оцінка їх здійснюється за одним із запропонованих п.16.П(С)БО№9 методів:

      Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Цей метод застосовується при відпуску запасів, а також при наданні послуг для виконання спеціальних замовлень і проектів. Застосовувати його можна і при відпуску запасів, які не замінюють один одного.

      Метод середньозважуваної собівартості. Оцінка здійснюється за кожною одиницею запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості запасів, отриманих у звітному місяці на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих протягом місяця.

          Метод „ФІФО” або собівартості перших за часом надходження запасів. Він базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходять на підприємство (відображаються у бухгалтерському обліку). Це означає, що запаси, які відпускаються у виробництво оцінюються за собівартістю перших за часом надходження