5 – прямі витрати на оплату праці;

6 – інші прямі витрати;

7 – загально- виробничі прямі витрати;

8 – постійні витрати;

9 – змінні  витрати.

Групування витрат по відношенню до собівартості реалізованої продукції:

1)  витрати, що включаються до собівартості реалізованої продукції (рахунки №90 та №91);

2)  витрати періоду (рахунки №92, 93, 94, 95).

 Групування витрат за місцем їх виникнення:

Основними місцями виникнення витрат (центрами витрат) є:

1)    виробництво

2)    структурні виробничі підрозділи (цехи, ферми, дільниці, продукція).

На підприємствах  виробництво поділяється на основне та допоміжне. Крім того, на підприємствах є непромислові та обслуговуючі господарства.

Основне виробництво – це виробництво, призначене для виготовлення основних та інших  виробів, а також напівфабрикатів, призначених для реалізації і внутрішнього споживання.

Допоміжні виробництва – це виробництва, призначені для забезпечення основного виробництва різними видами послуг, наприклад енергією, водою, газом, тарою, транспортними та іншими послугами, а також для виконання робіт по ремонту основних засобів.

До невиробничих господарств відносять житлово-комунальне господарство, підсобне господарство,  заклади культури, соціально-побутові заклади, тощо. Витрати в цих господарствах плануються і обслуговуються окремо від витрат на виробничу діяльність.

Для правильного визначення собівартості кожного виду продукції і контролю витрат на виробництво продукції, ці витрати групуються за структурними підрозділами підприємств.

За структурними підрозділами плануються та  обліковуються витрати, що утворюють собівартість продукції (окрім загальногосподарських витрат).

Структурні підрозділи:

1)       Це підприємства, що входять до складу об’єднань на правах виробничих одиниць (цехів, виробництв), позбавлених права юридичної особи і які  не мають  окремого балансу.

2)       Цехи та дільниці основного та допоміжного підприємства.

3)       Бригади, підрозділи підприємств.

4)       Функціональні служби (відділи).