споживчий попит на свою продукцію і оперативно реагувати на зміни споживчого ринку.

         Одним із основних економічних показників господарської діяльності торгівельного підприємства є товарообіг – процес обміну товарів на гроші. Розрізняють оптовий (гуртовий) та роздрібний товарообіг.

Оптовий (гуртовий) товарообіг– це виручка від продажу товарів торгівельними підприємствами іншим підприємствам, які використовують ці товари для подальшої реалізації або для виробничого використання у якості сировини і матеріалів, або матеріального забезпечення господарських потреб.

Роздрібний товарообіг– це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного використання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану мережу (магазини, аптеки, намети, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани, тощо) всіма діючими підприємствами незалежно від відомчого підпорядкування, форм власності та господарювання.

         Здійснення операцій з продажу товарів на території України суб’єктами підприємницької діяльності здійснюється за цінами, встановленими у відповідності з нормами Закону про ціни, який використовує такі види цін та тарифів:

- державні регульовані та фіксовані ціни та тарифи;

- вільні ціни та тарифи.

         Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються постановами КМУ, а також рішенням регіональних органів місцевого самоврядування шляхом встановлення фіксованих цін, граничних рівнів торгівельних націнок на продукцію та товари, які мають вирішальний вплив на загальних рівень, динаміку та соціальне значення цін, а також на продукцію та товари монопольних об’єднань. Вільна (договірна) ціна – це ціна, яка встановлюється підприємством по договору між сторонами контракту і регулюється попитом та пропозицією на ринку. Вільні ціни поділяються на вільні відпускні та вільні роздрібні.

Вільні відпускні ціни встановлюються виробниками продукції за згодою з покупцями. Оптово-збутові підприємства для покриття витрат, пов’язаних з придбанням товарів та їх реалізацією, а також з необхідністю отримання прибутку, роблять націнку на відпускну вартість придбаних у виробників товарів. Вільні роздрібні ціни на товари вітчизняного виробництва, а також на імпортні товари формуються роздрібними торгівельними підприємствами, виходячи із вільної відпускної ціни (включаючи оптову націнку) і торгівельну націнку підприємства роздрібної торгівлі, яка призначена для покриття його витрат і отримання прибутку. По імпортних товарах націнки встановлюються до їх митної вартості з врахуванням ввізного мита та акцизного збору (по підакцизних товарах).

         Як в оптовій, так і в роздрібній торгівлі для того щоб зменшити запас товарів, залучити найбільшу кількість покупців, прискорити сплату за відвантажені товари, зменшити на складі залишки товарів, що мають сезонне