При оприбуткуванні товарів від постачальника на субрахунок 282 потрапляє собівартість придбання без урахування ТЗВ. Далі вартість товарів доводиться до продажної шляхом нарахування торгових націнок.

Тому сума нарахованих за місяць торгових націнок включає в себе  ТЗВ. У зв’язку з цим після списання із субрахунку 282 націнок, що припадають на реалізовані товари, разом з тим будуть списані “реалізовані” ТЗВ, а різниця, що підлягає списанню в Д902, є собівартістю реалізованих товарів без урахування ТЗВ. ТЗВ, що припадають на реалізовані товари, потрібно відносити на збільшення собівартості реалізації.

При нарахуванні торгових націнок і формуванні продажної вартості товарів підприємство повинно врахувати, що сума націнки включає в себе ПДВ і ТЗВ, тобто величина націнки відповідно повинна бути вище за ці величини. Водночас сума націнки визначається попитом, у зв’язку з чим вона може не покривати зазначені величини.

Реалізація товарів

Списання реалізованих товарів здійснюється за одним із методів, встановлених П(С)БО№9:

1)Метод ідентифікованої собівартості. Це метод, при якому облік здійснюється у кількісно- сумовому виразі, кожна одиниця товару має свій № (код) і списується за собівартістю, що відповідає їй. Метод досить поширений в оптовій торгівлі на підприємствах, що мають достатній ступінь автоматизації обліку на всіх ділянках. Цей метод дає найточнішу інформацію про фінансові результати.

2)Метод середньозваженої собівартості. Суть методу полягає в тому, що списання товарів здійснюється за ціною, яка визначається шляхом розрахунку кожної одиниці товару діленням сумарної вартості залишку таких товарів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці товарів. Цей метод згладжує зростання та зниження цін, бо враховує всі ціни періоду.

3)Метод ФІФО. Суть його полягає в тому, що списуються однакові товари з різною початковою ціною у тій же послідовності, що були придбанні. Цей метод в умовах інфляції дозволяє зберігати рівень рентабельності продажів відносно товарообігу за умови, що ціна реалізації збільшується пропорційно ціні продажу. Такий взаємозв’язок можна забезпечити лише у тому випадку, коли товари мають попит на ринку. При використанні методу ФІФО оцінка товарів у Балансі наближається до їх реальної вартості.

4)Метод ЛІФО. Він є дзеркальним відображенням методу ФІФО і полягає у тому, що списання товарів здійснюється у послідовності, протилежній послідовності придбання. Цей метод в умовах інфляції дає можливість легально відстрочити сплату податку на прибуток. Але тоді необхідно контролювати залишки товарів за термінами придбання і оперативно планувати очікуване збільшення прибутку. Недоліком методу є