Основи інформатики
4

діяльності, тобто для про­ гнозування складних погодних явищ, керування енер­гетикою,  зв'язком,    транспортом,  службами захисту певних географічних об'єктів (міст, країн);

• використання методів інформаційного моделю­вання в науково-дослідних роботах,  що дає змогу здійснювати й аналізувати складні або небезпечні екс­перименти; такі методи використовують і для моделю­вання глобальних процесів, космічного інформаційно­го моніторингу з метою прогнозування екологічних ка­
тастроф, технологічних аварій тощо.

Інформатика пронизує всі сфери суспільного життя. Формування глобальної інформаційної цивілізації пе­ретворилося в кінці XX ст. на провідну тенденцію світо­вого розвитку. І сьогодні інформаційно-комунікативні технології є одним із найважливіших факторів, що впливають на формування суспільства XXI ст. та роз­виток особистості.

Подання інформації

Опрацювання інформації через інформаційні техно­логії відбувається за допомогою електричних сигналів, тому виникає необхідність формалізації представлення інформації — створення певної системи, що відображає відповідність комбінації електричних сигналів потріб­ному повідомленню.

Комп'ютер обробляє інформацію, подану тільки в цифровому вигляді. Це означає, що будь-яку інформа­цію (символьну, звукову, відео, графічну тощо) необхід­но перетворити на цифри, тобто здійснити кодування інформації.

Код сукупність знаків, символів і правил, за допомогою яких пред­ставляють певну інформацію з метою її подальшого оброблення.

Уся інформація, що обробляється комп'ютером, по­дається у двійковій системі обчислення. Отже, код вста­новлює відповідність між елементами повідомлень та сигналами і є комбінацією цифр 0 та 1.

Мінімальна одиниця виміру інформації — 1 біт (це двійковий розряд, що може мати два значення: 0 або 1). Як правило, інформація в комп'ютері є комбінацією 8 бітів, яка називається байтом.Один символ (тексто­вий або числовий) займає 1 байт, назви більших одиниць виміру утворюються шляхом додавання префіксів кі­ло- (К), мега- (М), гіга- (Г), тера- (Т). Наприклад, сукуп­ність 1024 байт — 1 Кбайт, сукупність 1024 Кбайт — 1 Мбайт, сукупність 1024 Мбайт — 1 Гбайт, сукупність 1024 Гбайт — 1 Тбайт.

Для представлення символів алфавіту використову­ють кодові таблиці, в яких кожному символу відповідає десяткове число в діапазоні від 0 до 256 (тобто 1 байт). Ко­жному символу відповідає свій власний код, тому літера А латинська і літера А в кирилиці — це різні літери. При сортуванні програми під час аналізу використовують са­ме коди символів, що зберігаються в основній (а не роз­ширеній) частині кодової таблиці. Як стандарт у світі прийнято таблицю ASCII (American Standard Code for In­formation Interchange), перша половина якої (від 0 до 127) зберігає коди всіх існуючих символів, а друга (від 127 до 255) — коди символів національних алфавітів. По­ширені такі системи кодування розширеної частини ко­дової таблиці: Windows 1251, KOI8-U, KOI8-R та ін.

Символи з кодами від 0 до 31 є керуючими. Найчас­тіше в програмах використовують такі коди:

13 — код натиснення на клавішу Enter, означає за­кінчення набору або вибір пункту меню;

10 — новий рядок;

27 — код натиснення на клавішу Esc, означає скасу­вання команди або завершення