Якщо користувач додає новий рядок між рядками 10 і 20, то Excel автоматично розширює діапазон у формулі. Наприклад, якщо користувач додав рядок між рядками 12 і 13, то формула матиме такий вигляд:
=СУММ(А10:А21) або =SUM(A10:A21)
Здебільшого це те, що потрібно користувачеві. Але якщо користувач буде додавати новий рядок попереду рядка 10, то Excel не включить його в діапазон. Аналогічно, якщо користувач додасть новий рядок у кінці діапазону, то він також не буде включений в діапазон клітинок, які є аргументом функції.
Тому, якщо необхідно використовувати в функціях посилання на діапазон клітинок, який може розширюватися, користувач має дотримуватися таких правил:
Як аргумент використовувати посилання на весь рядок або графу. Наприклад, з допомогою наступної формули можна розрахувати суму значень, які поміщені в графі А:
=СУММ(А:А) або =SUM(A:A)
Зарезервувати в діапазоні клітинок кілька додаткових рядків. Наприклад, якщо дані введені в діапазон клітинок А1:А10, причому відомо, що у майбутньому цей діапазон буде розширюватися (до нього буде додано новий рядок), потрібно змінити діапазон у формулі на А1:А11 (клітинку А11 залиште вільною). Тоді буде можливість вставити новий рядок (11-й) у робочу таблицю, посилання на який вже є у формулі.
2.4.5.4. Способи введення функцій
Є два шляхи введення функції в формулу: ручний або з допомогою Мастера функцій Excel.
2.4.5.4.1. Ручне введення функцій
Перший метод введення функцій у клітинки робочої таблиці полягає в тому, що необхідно просто ввести з клавіатури ім'я функції і список її аргументів. Дуже часто цей спосіб є найефективнішим.
Примітка.
При введенні функцій Excel завжди перетворює символи в їх іменах до верхнього регістра. Якщо Excel не перетворив введений текст до верхнього регістра, це означає, що текст не розпізнаний як функція, тобто функція введена неправильно.
Якщо користувач забув закрити дужки, то Excel зробить це автоматично. Наприклад, якщо була набрана формула =СУММ(А1:С12) і натиснута клавіша <Enter>, то Excel виправить формулу, додавши праву дужку.