аудитором, з метою найефективнішого інформування користувачів, які таким чином мають змогу отримати більш обґрунтоване уявлення про результати діяльності підприємства і зробити відповідні фінансові аналізи. Аудитор повинен скласти висновок про узагальнену фінансову звітність тільки в тому випадку, коли він вже має обґрунтоване ставлення до фінансової звітності, використаної для підготовки узагальненої фінансової звітності підприємства.
Узагальнена фінансова звітність - узагальнений фінансовий звіт, який готується на основі річної бухгалтерської звітності та висновку аудитора з метою інформування окремих користувачів, яких цікавлять лише найголовніші показники діяльності та фінансового стану підприємства. Узагальнена фінансова звітність значно менше деталізована, ніж річна фінансова звітність по одній окремо взятій юридичній особі. Тому в таких фінансових звітах необхідно чітко вказати, що вони є узагальненими. Користувачу фінансової звітності для кращого розуміння фінансового стану підприємства і результатів його діяльності необхідно використовувати узагальнену фінансову звітність разом з останніми, підтвердженими аудитором фінансовими звітами підприємства, у яких наводилась інформація про систему бухгалтерського обліку, яка використовувалась на підприємстві.
Назва узагальненому фінансовому звіту підприємства присвоюється таким чином, щоб дати інформацію про ту річну фінансову звітність, на підставі котрої він був підготовлений, наприклад, “Узагальнений фінансовий звіт, підготовлений з використанням фінансової звітності (назва підприємств) станом на 1 січня 20... року, яка перевірена аудитором (аудиторами) (назва аудитора чи аудиторів)”.
Узагальнена фінансова звітність може не містити всіх передбачених законодавством форм фінансової звітності, що, як правило, підтверджується аудитором. Тому такі фрази, як “представлена об’єктивно в усіх відношеннях” і “представлена неупереджено” не повинні використовуватися аудитором при формуванні висновку стосовно узагальненої фінансової звітності.
Висновок аудитора про узагальнену фінансову звітність підприємства повинен включати наступні основні елементи: назву незалежної аудиторської фірми; назву підприємства; посилання на річну фінансову звітність, перевірену аудитором, на підставі котрої підготовлена ця узагальнена фінансова звітність підприємства; відображення дати аудиторського висновку про річну фінансову звітність і виду аудиторського висновку; висновок аудитора про те, чи збігається за змістом інформація в узагальненій фінансовій звітності - річній звітності, яка підтверджена аудитором. У разі існування позитивного висновку про річну звітність і позитивного у висновку про узагальнену фінансову звітність підприємства в аудиторському висновку має бути вказано, що узагальнений фінансовий звіт відповідає повному річному фінансовому звітові, однак стосовно останнього був виданий позитивний висновок, де були зауваження (розкривається характер зауважень у цьому розділі, або вони наводяться у додатку до аудиторського висновку); заяву або посилання на відповідний розділ у примітках до фінансової звітності, де розповідається про те, що для кращого розуміння фінансових результатів, а також стану підприємства та виконаної аудитором роботи, узагальнений фінансовий звіт слід вивчати разом з повною фінансовою звітністю і аудиторським висновком до неї; дата висновку; адреса аудитора; підпис аудитора.
6.4 Звіт аудитора керівництву суб’єкта господарювання
У всіх випадках обов’язкового аудиту аудиторські організації зобов’язані готувати і надавати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора керівництву (власникам) економічного суб’єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту.
Дані, які містить письмова інформація аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва суб’єкта господарювання, що перевіряється, свідчень про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерський звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб’єкта.