бання окремих комплектуючих, їх транспортування та складання, враховуючи прибуток. Обсяг власних витрат виробника, пов’язаних зі складальними та монтажними роботами, приймається рівним 30-40% від загальної вартості основних частин об’єкта.
1.4. метод визначення собівартості за укрупненими (збільшеними) нормативами. Технологічна схожість різних за функціональним призначенням і конструкцією машин та обладнання (ткацький верстат, пакувальна машина тощо) відкриває можливості їх оцінки на основі загального алгоритму та єдиних укрупнених нормативів виробничих витрат. Під укрупненими нормативами витрат розуміють відносні чи питомі показники витрат будь-яких виробничих ресурсів чи інших видів затрат на одиницю ключового фактора.
2. Порівняльний підхід ґрунтується на визначенні ринкової вартості машин та обладнання масового і серійного виробництва шляхом аналізу та порівняння цін недавнього продажу ідентичних чи аналогічних об’єктів. При виборі об’єктів порівняння, визначення відповідності їхніх основних характеристик об’єкта оцінки до уваги береться:
по-перше, функціональна схожість (ідентичність) основної функції, яку покликані виконувати порівнювані об’єкти;
по-друге, класифікаційна приналежність об’єкта оцінки і його аналога до одного класу (підкласу) чи виду за відповідним класифікатором об’єктів техніки;
по-третє, конструктивно-технологічна схожість, тобто подібність за конструкційною схемою, складу та однорідності елементів і в принципах технологічної дії.
2.1.метод прямого порівняння базується на співставленні продажу об’єктів, ідентичних з оцінюваним, щодо яких недавно відбулися комерційні угоди, чи відома інформація щодо ринкової ціни таких пропозицій. При ідентичності чи близькій схожості функціональних і параметричних характеристик аналізованих технічних засобів вносяться незначні поправки у вартість об’єкта оцінки, пов’язані в основному з його станом та особливостями місцезнаходження та умов ринку (умов продажу).
У випадку аналогового порівняння продажу вартість об’єкта-аналога коригується на всі відмінності від об’єкта оцінки. При цьому для визначення відновної вартості (Во) машин чи одиниці обладнання використовують наступну загальну формулу:
Во = Ван * Кмо / (1 – Кз.ан) * К1 * К2 * К3 *... * Кі * Ккп + Цдоп + Цтз,
Де Ван – ціна об’єкта-аналога на момент продажу
Кмо – коефіцієнт моменту оцінки, тобто індекс зміни вартості аналога з моменту його випуску до моменту оцінки
Кз.ан – коефіцієнт фізичного зносу аналога за період експлуатації з моменту випуску до моменту оцінки
К1 , К2 , К3 ,... Кі - коригуючи параметричні коефіцієнти, що враховують відмінності технічних параметрів у об’єкта оцінки та аналога, даний коефіцієнт розраховується:
- при відмінності параметрів не більше 20% за формулою Кі = Пі / Паі
- при відмінності параметрів більше ніж 20% за формулою Кі = ( Пі / Паі)п
Пі, Паі – значення і-го параметра об’єкта оцінки та аналога
П – показник степеня, що характеризує силу впливу і-го параметра на ціну об’єкта (коефіцієнт гальмування ціни)
Ккп – коефіцієнт відмінності комерційної привабливості, який характеризує співвідношення якісних властивостей у порівнюваних об’єктів (визначається експертним шляхом за допомогою балів)
Цдоп – ціна додаткових пристроїв на момент оцінки, наявність яких відрізняє порівнювані об’єкти
Цтз – ціна товарного знака.
2 варіант