Потенціал підприємства
68

-       опціони на відстрочку розвитку

-       опціони на розширення

-       опціони на скорочення

-       опціони на зміну діяльності (диверсифікацію)

1.10.          метод економічного прибутку – вартість бізнесу визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності. Яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання.

Перевага методу економічного прибутку над методом дисконтування грошового потоку у тому, що сам показник економічного прибутку дає змогу оцінити результати діяльності фірми в окремо взятому році, у той час як чистий грошовий потік не дає такої можливості.

1.11.          метод додаткових доходів – вартість бізнесу визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання

Це модифікація методу дисконтування грошових потоків. Він визначає вартість бізнесу на основі порівняння середньої дохідності (прибутковості) в окремій галузі та дохідності участі капіталу у конкретному бізнес-проекті. Розрахункова вартість бізнесу дорівнює сумі ринкової приведеної вартості середньорічного капіталу та приведеної вартості капіталізованого за певний період надлишкового доходу від діяльності підприємства.

2. Методи порівняльного підходу до оцінки вартості бізнесу.

1.12.          метод мультиплікаторів – вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку.

Найбільш поширені мультиплікатори:

1)   цінові (вартісні)

1.1.  інтервальні: ціна / прибуток, ціна/грошовий потік, ціна/виручка від реалізації (операційної діяльності), ціна/дивіденди

1.2.  одномоментні: ціна/балансова вартість, ціна/чиста вартість активів

2)   фінансові мультиплікатори: прибуток/інвестований капітал, прибуток/виручка від реалізації, власний капітал/позиковий капітал.

1.13.          метод галузевих співвідношень – вартість бізнесу визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання.

Не отримав достатнього розповсюдження у вітчизняній оціночній практиці через відсутність мінімально необхідного масиву  статистичної інформації або її закритий характер.

Можна рекомендувати досвід зарубіжних оцінювачів:

-       бухгалтерські фірми та рекламні агентства продаються відповідно за 0,5 та 0,7 річної валової виручки

-       салони краси – за 0,25 – 0,7 суми річної валової виручки, вартості обладнання та запасів

-       ресторани і туристичні агентства – відповідно за 0,25 -0,5 та 0,04-0,1 річної валової виручки

-       автозаправочні станції – за 1,2 -2,0 місячної валової виручки

-       підприємства роздрібної торгівлі – за 0,75 -1,5 суми чистого прибутку , обладнання та запасів

-       машинобудівні підприємства – 1,5-2,5 суми чистого прибутку та виробничих запасів тощо.

1.14.     метод аналогового продажу чи ринку капіталу – вартість бізнесу встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компанії чи аналогічних цілісних майнових комплексів.