Зовнішньоекономічна діяльність
7


2.1. Поняття і види міжнародних комерційних операцій (МКО)

ЗЕД реалізується шляхом проведення міжнародних комерційних операцій (МКО), тобто певних технічних прийомів з підготовки і проведення торгівельного співробітництва. Під МКО також можна розуміти різні форми міжнародної економічної діяльності, спрямовані на отримання прибутку.

У ЗЕД виділяють наступні основні види МКО:

1.  Операції з обміну продукцією у матеріально-речовинній формі, тобто комерційний експорт і імпорт.

2.  Операції з торгівлі науково-технічними знаннями і досвідом. Науково-технічні знання поступають у міжнародний оборот або на основі відношень купівлі-продажу (продаж патентів), або відношень, які виникають у зв’язку з отриманням тимчасового права користування результатами винаходів на основі міжнародних ліцензійних угод. В останньому випадку патентовласник надає другій стороні право на промислове і комерційне виконання винаходу на протязі певного періоду часу за певне винагородження.

3.  Операції з торгівлі технічними послугами, які в міжнародній практиці прийнято називати інжиніринговими. Інжиніринг полягає у наданні одній стороні, що зветься консультантом, іншій стороні, тобто замовнику, інженерно-технічних послуг, наприклад проектування, будівництво і уведення в експлуатацію, розробка нових технологічних процесів на підприємстві замовника, удосконалення вже існуючих технологічних процесів та ін.

4.  Міжнародний туризм. МКО в туризмі – це вид ЗЕД, що забезпечує надання різного роду туристичних послуг і продаж товарів туристичного попиту іноземним туристам з метою задоволення їх культурних та інших духовних потреб. При цьому іноземними туристами виявляються особи, що виїжджаючи за кордон, не займаються там оплачуваною діяльністю.

5.  Міжнародні орендні операції. Міжнародна оренда може мати такі види:

§ короткострокова (рейтинг);

§ середньострокова (хайринг);

§ довгострокова (лізинг).

Найбільше розповсюдження отримав лізинг. Предметом лізингу, як правило, є:

Þ  технологічне, будівельно-монтажне, конторське та інше обладнання;

Þ  транспортні засоби;

Þ  підприємство як цілісний майновий комплекс.

Типова схема лізингуполягає у наступному:

·   лізингова фірма, тобто орендодавець, укладає контракт з фірмою–орендатором на надання в оренду необхідного цій фірмі обладнання;

·   одночасно з цим лізингова фірма закуповує це обладнання у виробника;

·   головна роль лізингової фірми полягає у фінансуванні закупівлі обладнання; страхування і технічне обслуговування предмета оренди здійснює сам орендатор;