Проектування баз даних
13


«обладнання», «основний засіб», «пристрій» є синонімічними, тому в переліку атрибутів замість групи потрібно залишати лише один атрибут «обладнання».

Рис. 2.2. Схема взаємозв'язку робіт при інфологічному проектуванні бази даних

Складаючи список атрибутів, можливо, необхідно буде виконати ще одну операцію, яка назвивається узагальненням. При цьому деяку сукупність атрибутів замінюють одним атрибутом, який узагальнює сутність представленої групи. ^Наприклад, у переліку атрибутів є такі: токар, фрезерувальник, слюсар і т.д. Цю групу можна замінити одним атрибутом «спеціальність». Отже, узагальненню підлягають атрибути, що мають одна­ковий формат і семантику.

2. Другий крок — агрегація атрибутів і компонування їх у інформаційні об'єкти. Процес агрегації атрибутів і визначення об'єктів є ітеративним, тобто послідовним.

Для великих і складних, систем з різними функціями і великою кількістю документації перелік атрибутів аналізують окремо по кожній функціональній задачі чи їх комплексу. В основі агрегації лежить аналіз типів співвідношень між атрибутами.

Порядок виконання процедури агрегації такий.

2.1. Спочатку серед атрибутів виділяються ті, між якими існує однозна­чний зв'язок в обох напрямках (1:1). Такі атрибути агрегуються в один об'єкт, якому присвоюється унікальне ім'я. Наприклад, атрибути «код матеріалу», «назва матеріалу», «одиниця вимірювання», об'єднуються в один об'єкт під назвою «МАТЕРІАЛ». Важливим моментом є вибір імені об'єкта. Ідентифікація об'єкта якимось ім'ям залежить від того, якій сутності предметної області відповідає даний об'єкт. Виконуючи такий аналіз, іноді необхідно додатково уточнювати ім'я атрибута для однознач­ного його семантичного трактування.

При цьому слід пам'ятати, що в результаті виконання 2.1 один і той са­мий атрибут може потрапити до кількох об'єктів. Наприклад, код робітника може бути включений до об'єкта «ПРАЦІВНИК», який уміщує всю довідкову інформацію про працюючих на підприємстві, а також до об'єкта «ВИРОБІТОК», що вміщує дані про щоденний виробіток кожного робітника.

2.2. Після багаторазового виконання 2.1 перевіряють атрибути, що за­лишились, на тип співвідношення з виділеними об'єктами; якщо серед них є такі, що знаходяться у співвідношенні 1:1 з виділеними об'єктами, то їх приєднують до відповідних об'єктів.

2.3. Якщо серед решти атрибутів немає таких, які б знаходились з виділеними об'єктами у співвідношенні 1:1, то необхідно виконати перевірку на співвідношення 1:Б між рештою атрибутів і виділеними об'єктами. При такому типі співвідношення може існувати функціональна залежність, але слід пам'ятати, що співвідношення 1:Б у цьому разі означа­тиме те, що в екземплярах об'єкта можуть дублюватись значення даного атрибута. Такі атрибути приєднуються до виділених об'єктів.

2.4. Якщо після виконання описаного аналізу ще залишаться атрибути і серед них немає таких, які б знаходились з виділеними об'єктами у співвідношенні 1:1 чи 1:Б, то вирішують питання про створення з решти атрибутів окремих нових об'єктів. Не виключена можливість, що при цьому може з'явитися об'єкт, який містить лише один атрибут. Це свідчить про те, що існують недоліки в проектуванні на зовнішньому