Волоконно-оптичні кабелі дозволяють передавати дані зі швидкостями в декілька гігабіт на секунду по одному волокну, але це властивість технології PDH не реалізує - її ієрархія швидкостей закінчується рівнем 139 Мбіт / с.

Всі ці недоліки усунуті в новій технології первинних цифрових мереж, що отримала назву синхронної цифрової ієрархії - Synchronous Digital Hierarchy, SDH.

1.1.2.Технологія SDH

Синхронна цифрова ієрархія (СЦІ: англ. SDH - Synchronous Digital Hierarchy, SONET) - це система передачі даних, заснована на синхронізації за часом, який  надсилає сигнали до  пристрою. Стандарти СЦІ визначають характеристики цифрових сигналів, включаючи структуру фреймів (циклів), метод мультиплексування, ієрархію цифрових швидкостей і кодові шаблони інтерфейсів і т. д.

Стандарт також визначає фізичний (оптичний) рівень, необхідний для сумісності обладнання від різних виробників.

Основна швидкість передачі - 155,250 Мбіт / с (STM-1). Більш високі швидкості визначаються як кратні STM-1: STM-4 - 622 Мбіт / с, STM-16 - 2488,32 Мбіт / с, STM-64 - 9953,28 Мбіт / с.

Технологія передбачає використання методу тимчасового мультиплексування (TDM) і крос-комутації тайм-слотів. При цьому кінцеве обладнання SDH оперує потоками E1 (2,048 Мбіт / с), до яких

підключається клієнтське обладнання. Основними пристроями мережі є SDH-мультиплексори.

Важливою особливістю мереж SDH є необхідність синхронізації тимчасових інтервалів трафіку між усіма елементами мережі. Зазвичай мультиплексор може синхронізуватися з будь-яким зовнішнім сигналом,