Існуюче сьогодні обладнання SDH здатне передавати інформацію з наступними лінійними швидкостями: 155 Мбіт / c (STM-1), 622 Мбіт / c

(STM-4), 2,5 Гбіт / c (STM-16). При цьому для підключення користувачам пропонуються інтерфейси E1-E3.

Функціонально мультиплексор SDH має два набори інтерфейсів: призначений для користувача і агрегатний. Призначений для користувача набір відповідає за підключення користувачів, а агрегатний - за створення лінійних міжвузлових з'єднань.

Дані інтерфейси дозволяють створювати наступні базові топології: «кільце», «ланцюжок», «точка-точка».

Із зазначених базових елементів складається топологія всієї мережі мультиплексорів. Складні мережі звичайно мають багаторівневу структуру.

      Перший рівень - обладнання доступу користувачів. Цей рівень складається з обладнання «останньої милі» і, як правило, з мультиплексорів STM-1. Устаткування «останньої милі» відповідає за доведення сигналу користувачів (частіше - сигналу E1, E3) до мультиплексорів першого рівня. У ролі обладнання «останньої милі» зазвичай виступають так звані оптичні модеми, по суті є конверторами електричного сигналу в оптичний і назад. Мультиплексори першого рівня збирають канали користувачів для подальшого транспортування.         Наступний рівень можуть складати мультиплексори рівня STM-4 і STM-16

Основні переваги технології SDH:

• проста технологія мультиплексування / демультиплексування;

• доступ до низькошвидкісних сигналів без необхідності мультиплексування / демультиплексування всього високошвидкісного каналу. Це дозволяє досить просто здійснювати підключення клієнтського обладнання та здійснювати крос-комутацію потоків;

• наявність механізмів резервування на випадок відмов каналів зв'язку або обладнання;