Засоби фізичної реабілітації при ДЦП
39

Вона спрямована на мобілізацію всіх рухових можливостей для відновлення функції уражених м'язів, для корекції дефектів моторики з метою оптимального формування основних локомоторно-статичних функцій: прямостояння, ходьби, маніпулятивної діяльності рук. Будучи методом активної терапії та педагогічним процесом ЛФК виконує терапевтичні і педагогічні завдання і являє собою провідну ланку в корекційно-відновлюючій роботі. Основним засобом ЛФК є різні рухи у вигляді дозованих фізичних вправ, що проводяться під керівництвом і за допомогою педагога ЛФК. Педагог ЛФК повинен мати чіткі знання з питань динамічної анатомії, засобів і методик ЛФК, добре орієнтуватися в особливостях моторики і психіки, інтересів і здібностей дітей. Педагог ЛФК працює спільно з лікарями: логопедом, невропатологом, ортопедом. Особливу увагу потрібно приділяти виробленню тонких рухів пальців рук, кисті та підготовки їх до виконання завдань з ліплення, малювання, письма. Рухи кінцівками, головою, тулубом повинні поступово ускладнюватися, виконуватися у різних вихідних положеннях, з предметами і без предметів, при контролі за положенням язика, нижньої щелепи, губ. Спочатку диференціюються артикуляційні рухи від рухів тулуба і кінцівок. Потім починається навчання поєднання різних рухів з мовним супроводом (проголошення певних слів, віршів, пісеньок з виконанням відповідних рухів). Логопед присутній на занятті і контролює вправу.

Необхідність ЛФК конкретно для кожної дитини визначає лікар з лікувальної фізкультури.