Засоби фізичної реабілітації при ДЦП
6

новонародженості; як одна з форм резидуальної нервово-психічної патології центральної нервової системи складного генезіса.

Мозковий органічний дефект, який складає основу ДЦП, виникає рано у період незавершеного процесу формування основних структур і механізмів мозку, що обумовлює складну об’єднану структуру неврологічних і психічних розладів.

Важливою ланкою в патогенезі психічних порушень у дітей з церебральним паралічем є недорозвиток або аномальний розвиток найбільш молодих мозкових структур, які розвиваються уже в постнатальний період. У дитини з ДЦП перш за все в тій чи іншій ситуації виключена з діяльності важлива функціональна система – рухова.

Виражена рухова патологія нерідко в поєднанні з сенсорною недостатністю може бути однією з причин недорозвитку пізнавальної діяльності і інтелекту у дітей з ДЦП.

Причини розвитку ДЦП різноманітні. Прийнято виділяти пренатальні, натальні, постнатальні шкідливі фактори, котрі можуть мати відношення до походження ДЦП. На практиці частіше за все зустрічаються комбінації шкідливих впливів, діючих на різних етапах розвитку.

До шкідливих факторів, які мають шкідливий вплив на розвиток мозку дитини на різних етапах формування відносяться інфекційні захворювання матері в період вагітності, психічні і фізичні травми під час пологів, асфіксії, черепно-мозкові травми,  деякі лікарські препарати,  екологічна занедбаність навколишнього середовища.

1.2 Класифікація ДЦП.

Залежно від пошкодження певних систем мозку виникають різні рухові розлади . У зв'язку з цим виділяють 5 форм ДЦП.1 .

1.Спастична диплегія .