ня довгострокового капіталу.
Аналіз причин підвищення інвестиційної активності у країнах ПСА (зокрема Китаю) свідчить, що саме з визначення законодавчо-правових та політичних інструментів досягнення покращання інвестиційного клімату в країні починається новий етап її участі у світових інвестиційних потоках. Досвід країн ЦСЄ у процесі подолання кризових явищ перехідного періоду, які притаманні нині Україні, демонструє активізацію інвестиційної діяльності через досягнення макроекономічної стабілізації, лібералізація законодавства у сфері права власності, оподаткування, здійснення приватизації та реструктуризації економіки, формування відповідних інститутів у фінансовій та банківській сферах, запровадження грошово-кредитних інструментів тощо.
Отже, як свідчить зарубіжний досвід, лише виважена політика держави щодо формування сприятливого інвестиційного середовища, спрямована на подолання перешкод залучення інвестиційних ресурсів, може привести до активізації інвестиційної діяльності та розвитку національної економіки. Кращий зарубіжний досвід створення ефективного інвестиційного середовища становить великий інтерес для України, адже ризик подальшого розриву в показниках інвестиційної діяльності та, як результат, зниження конкурентоспроможності мають спонукати державну владу до рішучих кроків у напрямку створення привабливого інвестиційного середовища в Україні
3.2 Напрями покращення внутрішньої інвестиційної діяльності
Сьогодні Закону України «Про інвестиційну діяльність» кореспондують положення близько 200 законодавчих і підзаконних нормативних актів України. На думку деяких вітчизняних науковців, такий великий масив законодавчих і підзаконних нормативних актів зумовлює необхідність створення Інвестиційного кодексу України, роль якого на сучасному етапі відіграє Закон України «Про інвестиційну діяльність». Інвестиційний кодекс повинен відображати економічну стратегію держави, спрямовану на інноваційну модель розвитку, створити необхідну законодавчу базу для подальшої