Педагогічна практика: вдосконалення викладання «Логіки» у вищих навчальних закладах України
63

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Людське мислення підпорядковується логічним законам і протікає в логічних формах незалежно від науки логіки. Люди мислять логічно, навіть не знаючи, що їх мислення підпорядковується логічним закономірностям. Але звідси не випливає, що вивчати логіку економістам чи іншим людям не потрібно. Знання законів і форм мислення, їх свідоме використання в процесі пізнання підвищує  професійну культуру мислення, виробляє навик мислити більш грамотно, розвиває критичне відношення до своїх і чужих думок. Тому погляд, ніби вивчення логіки не має практичного значення, є хибним.

Мислити логічно – це значить мислити точно і послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності.

«Логіка» відноситься до загального гуманітарного та соціально-економічного циклу дисциплін варіативної частини. Курс дисципліни складається з семи частин, в яких послідовно розглядаються основні форми мислення і їх логічна структура. Кожна з них включає в себе теоретичну і практичну частини. Успішне освоєння курсу логіки передбачає систематичне вивчення теоретичної частини та відпрацювання навичок поводження з основними формами мислення, а також послідовне практичне застосування методів побудови умовиводів різних видів і методів логічного аналізу висловлювань і текстів. Однією з основних особливостей вивчення дисципліни є те, що оволодіння практичними навичками можливо тільки за умови якісного засвоєння теоретичної частини кожної теми . Формування знань з дисципліни будується на оперуванні студентом вже отриманими в ході навчання базовими знаннями з дисциплін «Суспільствознавство», «Історія».