1 Аналіз об’єкта керування

1.2  Опис технологічного процесу як об'єкта керування.

Гліцероліз, або етерифікація, широко використовується при синтезі ді- і моноацілгліцеринів, які застосовуються в якості емульгаторів харчових емульсій. В основі гліцероліза лежить реакція триацилглицеринів з надлишком гліцерину при підвищених температурах у присутності основного каталізатора, зазвичай гідроксиду натрію або калію:

У промислових умовах реакційна суміш витримується при температурі до випадкового перерозподілу жирнокислотних фрагментів триацилгліцерина між гідроксильних груп гліцерину. В результаті після закінчення процесу в реакційній суміші міститься значну кількість моно-, ди-, триацилглицеринів, а також гліцерин. Співвідношення між вмістом моно- і діацілгліцерінами можна регулювати, змінюючи співвідношення реагентів, температуру, тривалість, природу каталізатора. При звичайних режимах етерифікації утворюється суміш, яка містить 50% моноацілгліцеринів, 40% ди- і 10% триацилглицеринів, причому близько 85% моноацілгліцеринів етерифікованих щодо положень sn-1 і sn-3, це так звані α-моноацилгліцеріни.

Більш високий вміст в етерифікуванні суміші моноацилгліцеринів досягається молекулярною дистиляцією. Молекулярна дистиляція є високо вакуумною перегонкою при випаровуванні рідкої сполуки без кипіння. Промислово виробляються три типи стандартних моно- і діацілгліцеринів: з вмістом α-моноацілгліцерінів 40-46%, 52-56% і дистильовані з вмістом 90% α-моноацілгліцерінів. Моноацилгліцерини можуть використовуватися не тільки як емульгатори, але і як сировина для отримання інших поверхнево-активних речовин. При цьому одну або обидві гідроксильні групи