Новітні підходи до консолідації земельних паїв
5

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО – МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КОНСОЛІДАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ПАЇВ

1.1 Теоретичні засади консолідації земельних паїв

 

Умови життя у сільській місцевості погіршуються до того часу, поки не буде вирішено існуючі проблеми шляхом реалізації проектів та програм комплексного розвитку сільських районів. Успіх таких проектів та програм значною мірою залежить від способів розв’язання проблем, які ставлять реальне існування мільйонів невеликих роздрібнених землеволодінь  [15].

За час проведення земельної реформи, яка в Україні тривала з 1990 року, відбулась демополізація державної форми власності на землю. Реформувалися землі майже 12 тисяч господарств, а 6,77 мільйонів християн отримали право на земельний пай. Поки до завершення наближається процес видачі державних актів на право власності на землю, парцеляція сільськогосподарських земель та їх розподіл серед колишніх робітників колективних сільськогосподарських підприємств не змогли стати основою для сталого соціально-економічного розвитку аграрної сфери та індивідувальних форм ведення сільського господарства.

Звідси, досить важливим завданням землевпорядної науки стає напрацювання механізмів консолідації земель сільськогосподарського призначення, які б дозволили позбутися проблеми роздрібненості сільськогосподарських землеволодінь.

Питанням консолідації земельних паїв займалися такі вчені: Д.С. Добряк, Й.М. Дорош, В.М. Кривов, О.В. Кустовська, Р.В. Тихенко, А.М. Третяк, А.М. Шворак та деяких інших.