Право у системі нормативного регулювання суспільних відносин
11

Крім того, норми права поширюють свою дію на всіх осіб, які перебувають на території держави або адміністративно-територіальної одиниці. Всі інші норми в тій чи іншій мірі локалізовані, сфера їх дії значно менша.
По тенденціям розвитку норми права з’являються лише на окремій стадії розвитку суспільства. При цьому невід’ємною властивістю права є динамізм, що дозволяє йому трансформуватися разом з суспільством. Звичаї і норми моралі з’явилися раніше правових норм, при цьому вони більш консервативні, повільніше формуються і повільніше зникають.
Взаємодія права і інших соціальних норм визначається насамперед вищеназваними відмінностями між ними і, крім цього, залежить від змісту норм.
Право дотримується принципів свободи совісті та віросповідання, які гарантують кожній людині можливість вільно вибирати віру. Однак він не залишається байдужим до антигуманної діяльності тоталітарних сект, які прагнуть придушити особистість, зробити віруючих знаряддям в руках їх керівників, як було, наприклад, у відомої секти Аум Сиприке.
Норми моралі являють собою правила поведінки, сформовані па основі існували в ту чи іншу епоху в свідомості суспільства уявлень про добро, зло, справедливість, достоїнстві, честі і т. п. Мораль, крім того, включає в себе абсолютні цінності, які придатні для всіх випадків життя.[1]
Якщо право оцінює вчинки людей за принципом «можна - не можна», то норми моралі роблять це за принципом «добре - погано». Норми моралі формуються стихійно, в результаті відбору в процесі еволюції людського суспільства цінностей і ідеалів, які стверджують принципи добра і справедливості, гідності людської особистості. Моральні норми не мають спеціальних механізмів реалізації. Їх дія звернена до внутрішнього світу людини з метою формування у нього внутрішніх переконань і установок належної поведінки: будь скромний, будь ввічливий,


[1] Коркунов Н. М. Норми юридичні та моральні // Хропанюк В.Н. Теорія держави і права: Хрестоматія. - М., 1998. - 937с.