Право у системі нормативного регулювання суспільних відносин
3

Вступ

 

Актуальність теми полягає в тому, що особливе місце у формуванні духовного світу особистості, її свідомості і культури, активної життєвої позиції належить праву і соціальним нормам, які є найважливішими соціальними регуляторами, мета яких - це вплив на розвиток і вдосконалення суспільства.
Об’єктом дослідження є право у системі нормативного регулювання суспільних відносин.
Мета дослідження полягає в тому, щоб вивчити та науково обґрунтувати місце права в системі нормативного регулювання суспільних відносин.
Право - унікальний, релевантними і авторитетний регулятор, але воно - лише один з компонентів системи нормативного регулювання. Виявлення місця і ролі права серед інших соціальних регуляторів (норм) має важливе значення для розуміння його природи, визначення можливостей і меж регулятивного дії. 
Система нормативного регулювання - це сукупність соціальних норм, регулюючих поведінку людей в суспільстві, відносини їх між собою в рамках об’єднань, колективів, і соціально-технічних, що регламентують їх взаємовідносини з природою.[1]
Нормативне регулювання визначає у відносинах «людина до явищ природи» і «людина до людини» природний і соціальний порядок в умовах взаємодії множинних факторів. Поява соціальних норм і нормативного типу регуляції зв’язано з переходом від тваринної стадії до людського суспільства, із процесом соціалізації і раціоналізації людських відносин і в цілому поводження людини як особливого природно-біологічного і разом з тим суспільної істоти.
Джерела виникнення соціонормативною регуляцією йде до тих часів, коли, узагальнено говорячи, йшов процес виділення людей із тваринного світу і формування людської спільності. Саме в руслі й у рамках такого процесу прогресуючого розрізнення і розбіжності між тваринним і суспільно-соціальної виникли і розвивалися нові форми життєдіяльності людей, нові типи їхньої


[1] Вікіпедія [Електронний ресурс].—Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki