Дистанційне керування здійснюється магнітними пускачами або контакторами, встановленими на щитах станції керування, ввімкненими в ланки ліній живильною освітлювальною мережею.

В пункті керування передбачається сигналізація стану освітлення, що живиться через кожний з пускачів чи контакторів.

При автоматичному керуванні вмикання та вимикання штучного освітлення створюється без участі людини в залежності від зміни освітлювальних умов, що створюються в приміщеннях штучним освітленням, або по підсумковому добовому графіку. Для місцевого освітлення використовуються індивідуальні вимикаючі апа­рати, що встановлюються на робочих місцях.

При проектуванні загального робочого освітлення слід: в приміщеннях з біч­ним природним освітленням передбачати вимикання світильників рядами, паралель­ними вікнам; на один вимикач об’єднувати світильники, що потребують одночасної дії за умовами виробництва; в приміщеннях з кількома входами, що відвідуються спеціальним персоналом, передбачати керування освітленням від кожного входу або частини входів.

Слід враховувати необхідність створення пониженої освітленості в

неробочий час, для цього вмикають не всі світильники відразу, а їх частину, наприклад, шля­хом почергового вмикання світильників в трифазних чотири провідних та в двофаз­них трипровідних групових лініях або чергування окремо керованих рядів світильни­ків.

При струмах навантаження, що перевищують допустимі для перемикачів, а також при дво- та трифазних лініях керуються не світильники, а котушки магніт­них пускачів, реле або контакторів, де використовується перемикач однополюсний з нульовим положенням.